Шомін Микола Олександрович

Шомін Микола Олександрович
Народився	10 квітня 1923(1923-04-10) село Дмитряшівка Землянського повіту Воронезької губернії, тепер Хлевенського району Липецької області, Російська Федерація
Помер	9 листопада 1994(1994-11-09) (71 рік) місто Харків
Поховання	Міське кладовище № 3d
Національність	росіянин
Діяльність	воєначальник
Alma mater	Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Військове звання	генерал-лейтенант-інженер
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Олександрович Шомін (10 квітня 1923(19230410), село Дмитряшівка Землянського повіту Воронезької губернії, тепер Хлевенського району Липецької області, Російська Федерація — 9 листопада 1994, місто Харків) — радянський діяч, конструктор танкової техніки, генерал-лейтенант-інженер, головний конструктор виробничого об'єднання «Завод імені Малишева» у місті Харкові. Герой Соціалістичної Праці (11.04.1983). Кандидат технічних наук. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Біографія

Народився в родині службовця. У 1940 році закінчив середню школу.

З 1940 року — в Червоній армії. У 1941 році закінчив Харківське бронетанкове училище імені Сталіна.

Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Центральному, Південному і 4-му Українському фронтах. Був важко поранений у лютому 1942 року. З березня 1943 по 1944 рік — помічник командира танкового батальйону з технічної частини 79-ї танкової бригади 19-го танкового корпусу. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1944—1949 роках — слухач Військової академії бронетанкових і механізованих військ Радянської армії імені Сталіна.

У 1949—1968 роках — інженер-конструктор, керівник конструкторського бюро, заступник головного конструктора конструкторського бюро при заводі № 117 (потім — Уральського конструкторського бюро транспортного машинобудування при «Уралвагонзаводі») міста Нижнього Тагілу Свердловської області. Брав участь у створенні та модернізації танків Т-54, Т-55, Т-62 та ін.

У 1968—1976 роках — заступник головного конструктора КБ-60 Харківського заводу транспортного машинобудування імені Малишева.

У травні 1976—1979 роках — начальник — головний конструктор КБ-60 (Харківського конструкторського бюро із машинобудування імені Морозова) Харківського заводу транспортного машинобудування імені Малишева. У 1979—1990 роках — начальник — головний конструктор Харківського конструкторського бюро із машинобудування імені Морозова при Харківському виробничому об'єднанні «Завод імені Малишева» у місті Харкові. Брав участь у створенні та модернізації танків Т-64, Т-64А, Т-60У, Т-80УД та ін.

З 1990 року — у відставці. Проживав у місті Харкові, де й похований на цвинтарі № 3.

Звання

• генерал-майор-інженер
• генерал-лейтенант-інженер (1986)

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (11.04.1983)
• два ордени Леніна (29.08.1969, 11.04.1983)
• орден Жовтневої Революції (15.09.1976)
• два ордени Вітчизняної війни ІІ ст. (17.01.1944, 11.03.1985)
• три ордени Червоної Зірки (19.07.1943, 26.04.1944,)
• медалі
• Лауреат Ленінської премії (1978)

Джерела

• Шомин Николай Александрович [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)