Штанько Іван Васильович
Штанько Іван Васильович | |
---|---|
Штанько Иван Васильевич | |
Народився |
24 грудня 1938 (85 років) Мала Токмачка |
Громадянство | Україна |
Alma mater | Національна академія внутрішніх справ |
Військове звання | Генерал-полковник |
Нагороди | |
Іва́н Васи́льович Штанько́ — генерал-полковник внутрішньої служби (08.1999) [1];
Начальник Головного управління з виконання
Штанько Іван Васильович Штанько Иван Васильевич | |||
| |||
---|---|---|---|
1988 — 30 липня 1998 | |||
Президент: | Леонид Макарович Кравчук | ||
покарань МВС України;
Голова Державного департаменту України з питань виконання покарань (до 03.2001)[2];
член Комісії при Президентові України у питаннях помилування (12.1999-04.2005)[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Знайомі називають сивочолого генерала легендою кримінально-виконавчої служби, нові люди на життєвому шляху схиляють голови перед мужністю, сильним характером та працелюбністю Івана Васильовича Штанько.
Козацьким духом поділилася з Іваном Васильовичем Штанько рідна запорізька земля, де він народився у 1938 р. у с. Мала Токмачка Оріхівського району
Освіта — Київська вища школа МВС СРСР (1981).
1959-65 — технолог, Оріхівський завод. 1965-73 — від інженера виробничо-технологічного відділу Управління охорони громадського порядку в Запорізькій області — до заступника начальника УВС Київського облвиконкому. 1974-76 — в ГУВТУ МВС УРСР.
1976—1988 — заступник начальника УВС Київського облвиконкому.
1988—2000 — нач. Гол. упр. з виконання покарань МВС України (Держ. департамент з питань виконання покарань).
Чл. Комісії з доопрацювання та узгодження проектів Кримінального, Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України (07.1998-11.2001).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ст. (08.1998).
- «Іменна вогнепальна зброя» (08.2000).
- Засл. юрист України (10.1997).
Джерела[ред. | ред. код]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |