Штокало Іван Ігорович
| Іван Штокало Штокало Іван Ігорович | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
3 липня 1993 смт Поморяни, Золочівський район, Львівська область, Україна |
| Смерть |
20 квітня 2022 (28 років) м. Маріуполь Донецької області (загинув у ході російського вторгнення в Україну 2022 року) |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Скар» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 МВС України |
| Рід військ |
 Національна гвардія |
| Формування |
 Полк «Азов» |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Іван Ігорович Штокало — старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Іван Штокало народився 3 липня 1993 року в селищі Поморяни Золочівського району на Львівщині. Після закінчення загальноосвітньої школи навчався в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Під час навчання у ЗВО в грудні 2014 року долучився до полку «Азов». Обійняв посаду військового медика, ніс військову службу в зоні АТО на Донбасі. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну разом з азовцями перебував на передовій. Загинув Іван Штокало 20 квітня 2022 року в Маріуполі, у медичній машині під час перевезення поранених бійців на «Азовсталь». Його вбила кулі російського снайпера. В цей час він намагався врятувати життя пораненого бійця. Чин прощання відбувся 16 травня 2022 року в церкві Пресвятої Трійці в рідному селищі, однак тіло загиблого перебуває у Маріуполі. Зазвичай, останки українських воїнів хоронять на цвинтарі у селищі Старий Крим[1][2][3][4].
10 березня 2023 нагороди вручили родині Івана [5]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6]
- Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карнаух, Наталія (16 травня 2022). На "Азовсталі" загинув військовий медик зі Львівщини Іван Штокало. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ НА «АЗОВСТАЛІ» ЗАГИНУВ 28-РІЧНИЙ МЕДИК З ЛЬВІВЩИНИ ІВАН ШТОКАЛО. Твоє місто (укр.). 16 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ На "Азовсталі" загинув військовий медик зі Львівщини Іван Штокало. https://galinfo.com.ua (укр.). 16 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
- ↑ Терещук, Галина (12 грудня 2022). Після російського полону почав розмовляти тільки українською мовою ‒ розповідь азовця. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ РОДИЧАМ ЗАГИБЛИХ ЗАХИСНИКІВ ІЗ ЛЬВІВЩИНИ ВРУЧИЛИ ОРДЕНИ.
- ↑ Ковкрак, Нава, Варшинін та інші: президент нагородив гвардійців і поліцію з Маріуполя. 45 – посмертно. Новинарня (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 343/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Старші солдати (Україна)
- Народились 3 липня
- Народились 1993
- Померли 20 квітня
- Померли 2022
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Золочівського району Львівської області
- Померли в Маріуполі
- Військовики полку Азов