Шуйський Григорій Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шуйський Григорій Трохимович
Народився 30 вересня 1907(1907-09-30)
село Сватки, тепер Гадяцького району Полтавської області
Помер 19 жовтня 1985(1985-10-19) (78 років)
місто Москва
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність журналіст, політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Ленінська премія
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня

Григорій Трохимович Шуйський (30 вересня 1907(19070930), село Сватки, тепер Гадяцького району Полтавської області — 19 жовтня 1985, місто Москва) — радянський партійний діяч, журналіст, старший помічник Микити Хрущова. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині. Закінчив чотири класи початкової сільської школи в селі Сватки та два класи вищого початкового училища в місті Гадячі на Полтавщині. До 1927 року працював у власному сільському господарстві в селі Сватки Синівського району. У 1924 році вступив до комсомолу.

У 1927—1928 роках — рахівник, член правління сільського споживчого товариства в Синівському районі.

У 1928—1929 роках — голова Бюро піонерів Синівського районного комітету ЛКСМУ.

У 1929—1931 роках — секретар виконавчого комітету Синівської районної ради Роменського округу.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1931—1932 роках — секретар виконавчого комітету Липово-Долинської районної ради на Сумщині.

У 1932 році — відповідальний секретар і редактор Липово-Долинської районної газети.

У 1932—1936 роках — студент Українського комуністичного університету журналістики.

У 1936—1938 роках — літературний робітник, завідувач відділу республіканської газети «Комуніст» у Києві.

У грудні 1938—1941 роках — відповідальний редактор республіканської газети «Комсомолець України».

З січня 1941 по листопад 1943 року — заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.

З червня 1941 року — в Червоній армії. Воював на Південно-Західному фронті, учасник німецько-радянської війни.

У 1943—1950 роках — в апараті ЦК КП(б)У: з листопада 1943 по березень 1947 року — помічник 1-го секретаря ЦК КП(б)У Микити Сергійовича Хрущова. У березні 1947 — січні 1948 року — помічник голови Ради міністрів УРСР Микити Сергійовича Хрущова. З січня 1948 по січень 1950 року — старший помічник 1-го секретаря ЦК КП(б)У Микити Сергійовича Хрущова.

У січні 1950 — листопаді 1964 року — помічник, старший помічник секретаря ЦК ВКП(б), 1-го секретаря ЦК КПРС Микити Сергійовича Хрущова.

У листопаді 1964 — червні 1965 року — консультант ідеологічного відділу ЦК КПРС з питань газет, журналів і видавництв. У червні 1965 — квітні 1976 року — консультант відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС з питань газет, журналів і видавництв.

З квітня 1976 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Помер після важкої тривалої хвороби.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]