Шустін Аркадій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шустін Аркадій Якович
Народився 1895(1895)
село Василевичі Річицького повіту Мінської губернії, тепер Білорусь
Помер 1976(1976)
місто Москва
Національність єврей
Діяльність політик
Партія КПРС

Аркадій Якович Шустін (1895(1895), село Василевичі Річицького повіту Мінської губернії, тепер Білорусь — 1976, Москва) — український радянський партійний діяч, відповідальний секретар Охтирського, Шепетівського і Херсонського окружних комітетів КП(б)У. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) в лютому 1934 — 1939 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині єврейського кравця. До 1910 року навчався у початковій школі, з квітня 1909 по квітень 1910 був учнем кустаря-столяра у місті Річиця Мінської губернії.

У квітні 1910 — квітні 1911 року — столяр у селі Василевичі Річицького повіту. У квітні 1911 — лютому 1914 року — столяр Київських столярних майстерень.

Член РСДРП(б) з травня 1912 року.

У лютому — вересні 1914 року — столяр столярних майстерень у місті Вільно (Вільнюсі). За деякими даними, до вересня 1914 року три місяці був під адміністративним арештом у Вільно. У вересні 1914 — квітні 1917 року — столяр столярних майстерень у Києві.

У квітні — серпні 1917 року — рядовий 92-го запасного полку російської армії в Саратові.

У серпні 1917 — квітні 1918 року — член Казанського військово-окружного виконкому.

У квітні — серпні 1918 року — інструктор Політичного управління Українського радянського уряду в місті Курську.

У серпні 1918 — січні 1919 року — комісар 1-го полку Червоного козацтва РСЧА на Південному фронті.

У січні — серпні 1919 року — голова виконавчого комітету Валківської повітової ради Харківської губернії.

У серпні 1919 — січні 1920 року — інструктор Політичного управління 14-ї армії РСЧА на Південному фронті.

У січні — вересні 1920 року — голова Богодухівського повітового революційного комітету (ревкому) Харківської губернії.

У вересні 1920 — липні 1921 року — заступник голови виконавчого комітету Валківської повітової ради Харківської губернії. У липні 1921 — липні 1922 року — заступник голови виконавчого комітету Куп'янської повітової ради Харківської губернії. У липні 1922 — серпні 1923 року — заступник голови виконавчого комітету Охтирської повітової ради Харківської губернії. У серпні 1923 — травні 1924 року — заступник голови виконавчого комітету Лебединської повітової ради Харківської губернії.

У травні 1924 — червні 1925 року — відповідальний секретар Охтирського окружного комітету КП(б)У Харківської губернії.

У вересні 1925 — липні 1926 року — слухач повторних курсів ЦК КП(б)У в місті Харкові.

У липні 1926 — липні 1928 року — відповідальний секретар Шепетівського окружного комітету КП(б)У.

У липні 1928 — вересні 1929 року — відповідальний секретар Херсонського окружного комітету КП(б)У.

У вересні 1929 — січні 1931 року — слухач курсів марксизму-леніннізму при ЦК ВКП(б) у Москві.

У січні 1931 — лютому 1934 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б).

У лютому 1934 — березні 1936 року — співробітник апарату Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).

У березні 1936 — 11 вересня 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Білоруській РСР. Знятий із посади «як такий, що не справився із роботою».

З 1937 року жив і працював у Москві. До травня 1939 року був у розпорядженні Всесоюзної спілки промкооперації «Всекооппромради».

У травні 1939 — травні 1940 року — заступник начальника Головсуміжпрому Народного комісаріату середнього машинобудування СРСР. У травні — грудні 1940 року — заступник начальника Головного управління постачання «Головпостачу» Народного комісаріату кольорової металургії СРСР.

У грудні 1940 — листопаді 1948 року — керуючий контори «Постачкольормет» Народного комісаріату кольорової металургії (потім —Міністерства металургійної промисловості) СРСР. З липня 1947 року — персональний пенсіонер республіканського значення.

У грудні 1948 — листопаді 1955 року — керуючий Центральної контори Управління обладнання Міністерства чорної металургії (потім — Міністерства металургійної промисловості) СРСР.

З листопада 1955 року — на пенсії у Москві. Помер у грудні 1976 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шустин А. Я. [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]
  • Вся Украина и АМССР на 1926 год. Адресная и справочная книга. — 1926 г.
  • X з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України 20-29 листопада 1927 року. Стенографічний звіт — ДВУ, 1928.