Щадов Михайло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щадов Михайло Іванович
Народився 14 листопада 1927(1927-11-14)
Ust-Orda Buryat Okrugd, Іркутська область, РСФРР, СРСР
Помер 13 листопада 2011(2011-11-13) (83 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  Росія
Національність росіянин
Діяльність науковець, політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Науковий ступінь доктор технічних наук
Знання мов російська
Заклад Московський державний гірничий університет
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Щадов.

Михайло Іванович Щадов (14 листопада 1927(19271114), село Каменка, тепер Боханського району Усть-Ординського Бурятського округу Іркутської області, Російська Федерація — 13 листопада 2011, місто Москва) — радянський діяч, міністр вугільної промисловості СРСР (1985—1991). Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках.

Кандидат технічних наук (1985), доктор технічних наук (1991), професор (1995). Академік Академії гірничих наук РФ. Почесний член Російської академії суспільних наук (18.01.1995). Академік Російської інженерної академії (1989). Академік Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині, батько працював головою колгоспу.

У 1943 році закінчив семирічну сільську школу. У 1943—1944 роках — колгоспник колгоспу «Ангарстрой» села Каменка Боханського району Іркутської області.

У 1944—1948 роках — студент електромеханічного відділення Черемховського гірничого технікуму Іркутської області.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1948—1950 роках — учень механіка, начальник дільниці, помічник головного механіка шахти № 5-біс тресту «Черемховвугілля».

У 1950—1953 роках — слухач Вищих інженерних курсів при Томському політехнічному інституті, гірничий інженер.

У 1953—1954 роках — головний інженер шахти № 1-2 тресту «Вуглегірськвугілля» комбінату «Сахалінвугілля» Сахалінської області.

У 1954—1955 роках — головний інженер шахти № 7 тресту «Черемховвугілля» Іркутської області.

У 1955—1960 роках — начальник шахт № 7, № 6, № 5-6, начальник шахти «Об'єднана» тресту «Черемховвугілля» Іркутської області.

У 1960—1963 роках — керуючий тресту «Мамслюда» Мамсько-Чуйського району Іркутської області.

У 1963—1965 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС. У 1965 році також закінчив Всесоюзний фінансово-економічний заочний інститут за спеціальністю економіка промисловості.

У 1965—1966 роках — інструктор Іркутського обласного комітету КПРС.

У 1966—1974 роках — заступник начальника, начальник комбінату «Східсибвугілля» у місті Іркутську. У 1974—1977 роках — генеральний директор Східносибірського виробничого об'єднання з видобутку вугілля («Східсибвугілля») в Іркутську.

У 1977—1981 роках — заступник, у 1981—1985 роках — 1-й заступник міністра вугільної промисловості СРСР.

13 грудня 1985 — листопад 1991 року — міністр вугільної промисловості СРСР.

З 1991 року — генеральний директор фінансово-промислового комплексу «Трансвугілля». З 1992 року — голова правління банку «Московський кредит».

Завідував кафедрою управління промисловими підприємствами Іркутського державного технічного університету. Викладав, читав лекції у вищих навчальних закладах Москви і Санкт-Петербурга, довгі роки був професором кафедри відкритих гірничих робіт Московського гірничого інституту. Член редколегії «Горного журнала» в Москві. Президент Міжнародного гірничого конгресу.

Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Щадов_Михайло_Іванович&oldid=35277112