Щедрик світлокрилий
Щедрик світлокрилий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Crithagra leucoptera Sharpe, 1871 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Serinus leucopterus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ще́дрик світлокрилий[2] (Crithagra leucoptera) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[3]. Ендемік Південно-Африканської Республіки.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15-16 см, вага 18-24,8 г. Верхня частина тіла сіро-коричнева, голова дещо тьмяніша, нижня частина тіла світліша, охриста, поцятковані темними смужками, живіт білуватий. Підборіддя чорне, горло біле, на крилах дві тонких світлих смужки. Над очима світлі "брови". Дзьоб міцний, світло-рожевувато-сірий. у молодих птахів нижня частина тіла сильніше поцяткована смужками.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Світлокрилі щедрики мешкають на півдні Західнокапської провінції та на південному заході Східнокапської провінції. Вони живуть у фінбоші, в густих чагарникових заростях протею. Живляться насінням і бруньками, зокрема насінням Othonna amplericaules і Rhus anarcardia, а також комахами. Сезон розмноження триває з серпня по жовтень. Гніздо чашоподібне, розміщується в густих заростях, в кладці від 3 до 5 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні, пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, а стають повністю самостійними у віці півтора місяця.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція світлокрилих щедриків становить від 395 до 831 тисяч птахів. Їм загрожують кліматичні зміни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Crithagra leucoptera.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 квітня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1
- Clement, Harris and Davis, Finches and Sparrows by ISBN 0-7136-8017-2
Посилання[ред. | ред. код]
- Protea Canary - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |