Щетинкохвіст гірський
| Щетинкохвіст гірський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Margarornis rubiginosus Lawrence, 1865 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Margarornis rubiginosa | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Щетинкохві́ст гірський[2] (Margarornis rubiginosus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Коста-Риці і Панамі.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 17-24 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, нижня частина тіла охриста. Горло біле, над очима білі "брови". Хвіст закінчується шипами — виступами стрижнів стернових пер. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- M. r. rubiginosus Lawrence, 1865 — гори Коста-Рики і західної Панами (на схід до Чирикі);
- M. r. boultoni Griscom, 1924 — гори центральної Панами (схід Чирикі, Вераґуас).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Гірські щетинкохвости живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах. Зустрічаються на висоті від 1200 до 3000 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Гірські щетинкохвости зустрічаються поодинці, парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться великими комахами і павуками. а також їх личинками і яйцями. Шукають здобич серед моху, опалого листя і епіфітів. Гнізда великі, закриті, овальної форми зі входом знизу, розміщуються в кронах дерев.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція гірських щетинкохвостів становить від 20 до 50 тисяч птахів. Це досить поширений вид в межах свого ареалу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Margarornis rubiginosus. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0-8014-9600-4
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |