Щитоподібний хрящ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щитуватий хрящ
(1) Щитуватий хрящ. (2) Голосові зв’язки. (3) Перстенюватий хрящ. (4) Трахея
(А) Локалізація конікотомії. (B) Локалізація трахеотомії
Деталі
Попередник 4 та 6 зяброві дуги
Ідентифікатори
Латина Cartilago thyroidea
Анатомія Грея subject #236
MeSH D013957
TA98 A06.2.02.002
TA2 967
FMA 55099
Анатомічна термінологія

Щитоподібний хрящ (лат. cartilago thyroidea) — хрящ гіалінового типу, найбільший в скелеті гортані.[1]

Анатомія щитоподібного хряща[ред. | ред. код]

Щитоподібний хрящ утворює дві чотирикутні пластинки, що з'єднуються спереду з формуванням у верхніх відділах виступу, що називається виступом гортані (кадик, «адамове яблуко»), вираженіший у чоловіків, ніж у жінок, через різницю в куті з'єднання пластинок: 90° у чоловіків і 120° у жінок. Зверху виступ гортані має вирізку (верхня щитувата вирізка, incisura thyroidea superior). На нижньому краї щитуватого хряща є менш виражена нижня щитувата вирізка (incisura thyroidea inferior).

Від задніх країв пластинок направляються дві пари відростків, що називаються рогами або ріжками (верхніми і нижніми). Верхні роги відходять до розташованої вище під'язикової кістки, нижні з'єднуються з перстенюватим хрящем. За зовнішньою поверхнею пластинок щитуватого хряща проходить коса лінія, по якій кріпляться грудинощитуватий (m. sternothyroideus) і щитопід'язичний (m. thyrohyoideus) м'язи. Коса лінія розташовується на рівні верхньобокових країв щитуватої залози. В ділянці верхнього краю пластинок може розташовуватися щитуватий отвір, що пропускає верхню гортанну артерію (найчастіше проходить через розташовану вище щитопід'язичну мембрану).

З'єднання щитоподібного хряща[ред. | ред. код]

За допомогою широкої сполучнотканинної пластинки, щитопід'язичної мембрани, щитуватий хрящ сполучається з під'язиковою кісткою. По серединній лінії ця пластинка ущільнена та носить назву серединної щитопід'язичної зв'язки, а задні потовщені краї мембрани, що прикріплюються до верхніх рогів щитуватого хряща, називаються щитопід'язичними зв'язками.

Щитоподібний хрящ сполучається з черпакуватими хрящами за допомогою внутрішніх зв'язок гортані — голосових і вестибулярних. Обидві пари зв'язок прямують від внутрішньої поверхні кута щитоподібного хряща назад. Голосові зв'язки прикріплюються до голосових відростків хрящів, формуючи голосову щілину; значно менш виражені вестибулярні зв'язки — вище, паралельні голосовим.

З перстенюватим хрящем щитуватий хрящ з'єднується за допомогою парного перстенещитуватого суглоба, утвореного нижніми ріжками щитуватого хряща та щитуватими суглобовими поверхнями в бокових відділах перстенюватого хряща. Крім цього, спереду, закриваючи просвіт між цими хрящами, розташовується перстенещитувата зв'язка.

З надгортанником щитоподібний хрящ з'єднується щитонадгортанною зв'язкою, що прямує від стебла надгортанника до внутрішньої поверхні кута щитоподібного хряща.

Ілюстрації[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Неттер Ф. (переклад Цегельского А.А.) (2004). Атлас анатомії людини. Льві: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.