Щоденник для Стелли
| Щоденник для Стелли | ||||
|---|---|---|---|---|
| Автор | Джонатан Свіфт | |||
| Опубліковано | 1766[1] | |||
|
| ||||
Щоденник для Стелли — збірка листів Джонатана Свіфта, вперше частково опублікований посмертно в 1766 році.
Письменник і сатирик Джонатан Свіфт (1667–1745) був деканом собору Святого Патріка в Дубліні з 1713 року до своєї смерті. Він був захоплений боротьбою з соціальною несправедливістю в суспільстві. Він також отримав репутацію найбільшого сатирика англійської мови завдяки своєму найвідомішому твору «Мандри Гуллівера».
Твір[ред. | ред. код]
«Щоденник..» складається з 65 щоденникових листів до подруги Свіфта Естер Джонсон (1681-1728), яку він називав «Стелла» і з якою, за деякими даними, був таємно одружений, хоча доказів цього не знайдено. Листи були написані з різних місць Англії між 1710 і 1713 роками та адресовані Стеллі, хоча деякі адресовані її супутниці Ребекке Дінглі. Листи дають надзвичайне уявлення про досвід Свіфта в Лондоні в найбільш політично активні та захоплюючі роки його кар’єри та документують його стосунки з двома жінками, що розвивалися. На думку деяких літературознавців, щоденник — це, перш за все, дуже особистий документ для Стелли. Ніде більше Свіфт не писав про себе так вільно, як у цих листах до Естер Джонсон, і навряд чи десь він висловлювався так повно[2].
Серед згадок про сучасників Свіфта в його щоденнику є Елізабет Жермен (1680–1769), аристократка та колекціонерка антикваріату. Також згадується Сент-Джордж Еш, єпископ Клогера, старий друг, який, за деякими даними, таємно одружив Свіфта на Стеллі у 1716 році.
Напис у соборі Святого Патріка[ред. | ред. код]
На картуші в стилі рококо, присвяченому Гестер (Естер) Джонсон, у південному проході собору Святого Патрика[3] є такий напис:
Тут спочивають тлінні останки пані Естер Джонсон, більш відомої світові під ім'ям Стелла, під яким вона згадується у працях доктора Джонатана Свіфта, декана цього собору. Вона була Людиною надзвичайних обдарувань і досягнень у тілі, розумі і поведінці; всі, хто її знав, справедливо захоплювалися і поважали її за багато видатних чеснот, а також за її велику природну і набуту досконалість. Вона померла 27 січня 1727-8 року на 46-му році життя і заповіла тисячу фунтів стерлінгів на утримання капелана в лікарні, заснованій в цьому місті доктором Стівенсом.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Дневник для Стеллы(Литературные памятники)
- ↑ vgl. Christine Casey: The Buildings of Ireland: Dublin. New Haven: Yale University Press. 2005, ISBN 978-0-300-10923-8
Література[ред. | ред. код]
- The Journal to Stella, hrsg. George A. Aitken. London 1901 Digitalisat
- Journal to Stella: Letters to Esther Johnson and Rebecca Dingley, 1710–1713 (The Cambridge Edition of the Works of Jonathan Swift, Band 9). 2013. Abigail Williams (ed.)
- Jonathan Swift: Swift's Tagebuch in Briefen an Stella. Deutsch von Claire von Glümer. Mit einer biographischen Einleitung von Ad. Stern. Berlin: Eichhoff, 1866 (Volksbibliothek der Literatur des achtzehnten Jahrhunderts).
- Jonathan Swift: Prosa, Schriften. Bände 2 u. 3 (von 4). Berlin Erich Reiss Verlag o. J. [1910] (Inhalt Band 2: Jonathan Swift. Eine Übersicht über sein Leben; Ein Märchen von einer Tonne; Die Bücherschlacht; Tagebuch für Stella, Brief 1–14; Band 3: Tagebuch für Stella, Brief 15–65)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
