Юзеф Кіселевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Кіселевський
Псевдо Józef Podolski[1], Jan Gajewski[1], Józef Wiktor[1], Stanisław Kowalski[1] і Stanisław Zielinski[1]
Народився 1905[2][3][4]
Мости́ська, Україна
Помер 1966[2][3][…]
Bandond, Корк, Манстер, Ірландія
·інфаркт міокарда
Країна  Республіка Польща
Діяльність журналіст, письменник
Галузь письменник
Знання мов польська
Партія National Partyd
У шлюбі з Erica O'Donnelld

Юзеф Кіселевський (* 26 лютого 1905, Мостиська — 20 липня 1966, Бандон, Ірландія) — польський письменник, журналіст, член Національної партії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Мостиську поблизу Перемишля, в інтелігентській сім'ї, батько за фахом юрист. Після закінчення Першої світової війни жив у Кракові. Близько 1921 року родина переїхала до Ґрудзьондз на Помор'ї, де він відвідував державну класичну гімназію. Як розвідник він входив до 1-ї команди Grudziądzka с Завіша Чорний.

Ще будучи молодшим школярем, він налагодив контакти з редакцією «Głos Pomorski», незабаром став значним співробітником часопису. Після закінчення середньої школи в 1924 році почав працювати там редактором. Водночас розпочав роботу на громадській ниві, налагодивши контакти з Товариством народних читалень.

У 1925 році він переїхав до Познані, де обійняв посаду редактора органу TCL Przegląd Oświatowy та почав вивчати полоністику на філологічному факультеті Познанського університету. У 1926 р. співпрацював з «Mównicy Publicznej». Після закінчення навчання він був секретарем тижневика «Catholic Guide». У 1931 році він став редактором місячника «Tęcza». Публікувався також у радикально-національному тижневику «Prosto z Mostu».

Соціальна активність[ред. | ред. код]

Напередодні Другої світової війни написав книгу «Земля збирає попіл» (опублікована 1938 р.), серію репортажів автора про його подорож по нацистській Німеччині в 1937 р. У 1941 році вона була видана тричі в Лондоні, Единбурзі та Глазго. У скороченому варіанті видана підпільно у Варшаві 1943 року, де стала одним із основних джерел підпільного виховання молодого покоління журналістів. За її наявність німці відправляли в концтабір, а сам автор і люди, які брали участь у її створенні, були внесені до списку ворогів Рейху і за ними слідкувало гестапо. Серед цих людей був серед ін дуайен польської археології та першовідкривач Біскупіна — Юзеф Костжевський, Ґерард Лабуда та Кирило Сосновський відповідальні за графічне оформлення книги.

Після 1939 року Юзеф Кісtлевський через Румунію втік на захід.

У 1946—1949 рр. в еміграції видавав тижневик «Przegląd Polski». У 1949 році він очолив католицький видавничий центр «Верітас» і видав там майже триста книжок. У 1955—1959 рр. редагував літературно-громадське видання «Życie». З 1957 р. був співредактором квартальника «Польща і Німеччина» (разом з Антонієм Даргасом). У 1960 році він редагував «Wiadomości Katolickie», орган Польської католицької місії.

Він помер від серцевого нападу 20 липня 1966 року в Бендоні, Ірландія.

Сім'я[ред. | ред. код]

З 25 жовтня 1928 р. був одружений з Марією Станіславою, уродженою Лисецькою (нар. 7 травня 1891), і вото Шмана[5].

Вибрані видання[ред. | ред. код]

  • Вогники в темряві — П'ятдесят років праці Народної читальні 1880—1930, Познань 1930.
  • Життя св. Йоан Боско , Познань 1936.
  • Повернення, Познань 1936.
  • За участь католиків у культурному житті Польщі, Познань 1938.
  • Земля збирає попіл, Познань 1938.
  • Правди Прикордоння. Про нещастя поляків на пограниччі в Німеччині , Торунь 1939.
  • Знаки на небі і на землі, Познань 1939.
  • Дорога до Польщі, Бухарест 1940 (Під псевдом. Ян Гаєвський).
  • Боротьба комунізму з Церквою, її причини, симптоми і цілі, Лондон 1951.
  • Історичне та культурне значення відновлених територій, Лондон, 1952 р.
  • Історія з автомобілем, Лондон 1955 (під псевдонімом. Я. Віктор).
  • About the Dwarf Who Became a Bugger, London 1955 (Під псевдонімом. Я. Подольського).

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в Swartz A. Open Library — 2007.
  3. ↑ а б в Faceted Application of Subject Terminology
  4. ↑ а б в NUKAT — 2002.
  5. ↑ Kartoteka ewidencji ludności Miasta Poznania (1870—1931). Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2022.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Słownik współczesnych pisarzy polskich, t. 2, Warszawa 1964.
  • Kisielewski J.(1905—1966), [w:] Mały słownik pisarzy polskich na Obczyźnie 1939—1980, Warszawa 1992, s. 160—161.
  • Marian Czuchnowski, Ocalona garstka popiołu — Pamięci Józefa Kisielewskiego, 1966.
  • A. Rogalski, W kręgu przyjaźni, Warszawa 1983, s. 69-88.
  • Wielkopolski słownik biograficzny, Warszawa-Poznań 1981, ISBN 83-01-02722-3

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Кіселевський&oldid=39482960