Юзеф Ґази

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Ґази
пол. Józef Gazy
Народився 1910
Помер 1998
Діяльність скульптор, митець, conservator
Alma mater Академія образотворчих мистецтв у Варшаві
Напрямок соціалістичний реалізм

Юзеф Ґази (пол. Józef Gazy; 1910—1998) — польський художник, скульптор і реставратор. Автор кількох десятків пам'ятників, встановлених у громадських місцях в різних містах Польщі. У 1960-тих роках — керівник групи реставраторів, що відповідали за зняття зі стін, консервацію і підготовку до транспортування пам'яток настінного живопису собору в Фарасі.

Життєпис, наукова та творча діяльність[ред. | ред. код]

Юзеф Ґази народився в 1910 році[1]. У 1937 році закінчив варшавську Академію образотворчих мистецтв[2].

Пам'ятник польсько-радянському братству по зброї в Легниці. Одна із найвідоміших скульптур Ю. Ґази.

У 1945 році почав співпрацювати з Бюро Відновлення Столиці. Був одним із творців варшавського Пам'ятника польсько-радянському братству по зброї[3], відтворив відсутні елементи зруйнованої Колони Сигізмунда[4][5]. У 40-вих роках Юзеф Ґази був одним зі скульпторів, відповідальних за оформлення будівель Маршалківського житлового району Варшави[6]. У 1951 році в Легниці був відкритий Пам'ятник польсько-радянському братству по зброї, який є однією із найвідоміших його робіт. В роки сталінізму скульптор створив ще чотири аналогічних пам'ятники для різних міст Польщі.

У 1962 році Юзеф Ґази входив до складу польської археологічної експедиції, яка проводила розкопки в Фарасі[7][8]. Він керував роботою групи консервації, яка займалася збереженням пам'яток настінного живопису, виявлених в соборі, зняттям їх зі стін і підготовкою для транспортування[9][10]. Більшу частину робіт у Фарасі Юзеф виконував особисто, йому допомагала Марта Кубяк[11]. На місці розкопок він залишався до остаточного завершення робіт і поїхав з останньою групою — разом з проф. Міхаловським, Стефаном Якобельським, Тадеушем Дзержикрай-Рогальським (пол. Tadeusz Dzierżykray-Rogalski Марком Марциняком (пол. Mark Marciniak), Антоном Острашем (пол. Anton Ostrasz) і фотографом експедиції Анджеєм Дзевановським (пол. Andrzej Dziewanowski), безпосередньо перед затопленням Фараса водами озера Насер.

Завдяки професійності Юзефа Ґази та наполегливій, кропіткій праці, з місця проведення розкопок вдалося врятувати понад 120 стінописів. Під час роботи в Єгипті він також допомагав Вільяму Адамсу (англ. William Y. Adams) у здійсненні консервації настінного живопису, що знаходився поблизу місця археологічних розкопок в Meinart.

У 1966—1969 роках Ю. Ґази працював у Національному Музеї в Хартумі (Судан) над консервацією живопису і підготовкою до відкриття в 1972 році постійної виставки нубійського живопису.

Після повернення на батьківщину працював над польською частиною археологічної колекції, привезеної з Судану командою доктора наук Анни Єнджеєвської. Виставка живопису відкрилася в Польщі в 1974 році. За роботу над порятунком нубійських археологічних пам'яток Юзеф Ґази був нанороджений суданським Орденом Заслуги[8].

В середині 70-тих років XX століття Юзеф Ґази повернувся до перерваної кар'єри скульптора, проте продовжував співпрацю із Центром Середземноморської Археології в якості експерта і реставратора, зокрема, працював при консервації скульптур Афіни, лева і антилопи, знайдених в храмі Аллат у Пальмірі[8].

У 1988 році у м. Замості був відкритий пам'ятник Івану Павлу II авторства Юзефа Ґази; це був один із перших пам'ятників понтифіку в Польщі та в світі[12].

Юзеф Ґази помер в 1998 році[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Baumgartner 1998, стр. 427
  2. ↑ Godlewski 1998, стр. 9
  3. ↑ Giergoń 2004
  4. ↑ Sygietyńska 1978, стр. 105
  5. ↑ Górski 1988, стр. 420
  6. ↑ Olszewski 1988, стр. 87
  7. ↑ Dzierżykray-Rogalski 1982, стр. 280, 285
  8. ↑ а б в Godlewski 1998, стр. 10
  9. ↑ Łukasiewicz 1976, стр. 165
  10. ↑ Jakobielski 2002, стр. 51-56
  11. ↑ Jędrzejewska 1965, стр. 253
  12. ↑ Jaworska 1993, стр. 37
  13. ↑ Godlewski 1998, стр. 9-10

Література[ред. | ред. код]

  • Polski indeks biograficzny / под ред. Gabriele Baumgartner. — München : Saur, 1998. — ISBN 3598345062.
  • Paweł Giergoń (2004). Pomnik Braterstwa Broni - sztuka.net (пол.). www.sztuka.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  • Jan Górski. Warszawa w latach 1944-1949: odbudowa. — Państwowe Wydawnictwo Nauk, 1988. — ISBN 9788301033224.
  • Maciej Łukasiewicz. Co nowego w starożytności?. — Iskry, 1976.
  • Andrzej K. Olszewski. Dzieje sztuki polskiej 1890-1980 w zarysie. — Interpress, 1988. — ISBN 9788322321249.
  • Hanna Sygietyńska. Kamień w architekturze i rzeźbie Warszawy. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Nauk, 1978.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юзеф_Ґази&oldid=31617786