Юлія Берберян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Берберян
Юлия Манук Берберян
Народилася 6 жовтня 1944(1944-10-06) (79 років)
Перуштиця, Пловдивська область, Болгарія
Країна  Болгарія
Діяльність тенісистка, політична діячка
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Посада депутат Народних зборів Болгарії[d]
Батько Манук Берберян
Діти Мануела Малеєва (нар.. 1967)
Катерина Малєєва (нар.. 1969)
Магдалена Малєєва (нар.. 1975)

Юлія Берберян (нар.. 6 жовтня 1944, Перуштиця, Болгарія) — болгарська тенісистка, тренерка з тенісу, громадська та політична діячка.

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Народилася 6 жовтня 1944 року у вірменській сім'ї. Її предки переселилися в Болгарію під час масових вбивств вірмен в Османській імперії 1896 року[1].

У 1965 році сім'я Берберян переїхала на постійне проживання до США, але Юлія залишилася в Болгарії, бо одружилась з болгарським баскетболістом Георгієм Малєєвим.

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

З 1962 по 1976 рік вона була провідною тенісисткою Болгарії, ставала багаторазовою чемпіонкою цієї країни в одиночному, парному та змішаному парному розрядах, а також переможницею Балканських ігор[en]. При цьому з політичних причин у неї не було можливості брати участь у професійних тенісних турнірах.

З 1975 року Юлія Берберян почала займатися тренерською діяльністю. Найбільших успіхів вона добилася в роботі зі своїми дочками Мануелою, Катериною і Магдаленою, кожна з яких у різні роки входила до десятку найкращих тенісисток світу рейтингу WTA. Вона також протягом багатьох років була капітаном (тренером) збірної Болгарії в Кубку федерації, яка в 1985 і 1987 роках під її керівництвом доходила до півфіналу цього турніру. У 2005 році разом з дочками заснувала в Софії тенісний центр, де стала директором і головним тренером.

Суспільно-політична діяльність[ред. | ред. код]

Юлія Берберян відома також завдяки своїй суспільно-політичній діяльності. У 19972001 роках вона була членом парламенту Болгарії від партії «Союз демократичних сил». З 1995 року є головою громадської організації «Болгарський жіночий союз». Юлія Берберіян є членом опікунської ради Американського університету в Благоєвграді з 1998 року. Малєєв надає стипендії талановитим дітям із власних коштів.

У 2001 році деякі ЗМІ розпочали кампанію проти Юлії Берберян та її чоловіка Георгія Малєєва. Прокуратурою було порушено справу за звинуваченням у незадекларованих та несплачених податках за продаж землі в районі Погребіт Лозенецького району. Софійський міський суд засудив їх у 2004 році умовно[2], але у 2005 році Верховний касаційний суд визнав Юлію Берберян та Георгія Малєєва «громадянами з чудовими характеристиками та бездоганною поведінкою» після того, як попередні два суди винесли умовні вироки.[3][4].

За моральну шкоду у 2012 році Юлія Берберян зобов'язала державу виплатити їй 10 000 лева (з відсотками) як компенсацію моральної шкоди. Юлія Берберіан подарувала ці кошти студентам математичної школи доктора Пітера Берона за участь у конференції NASA в США.

Під час протестів 2013—2014 років Юлія Берберян займала активну громадянську позицію та брала участь майже у всіх процесіях 400-денної протестної хвилі, ставши одним із символів громадянського невдоволення.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Юлія Берберян нагороджена орденом «Червоний Прапор праці» (1989).

В 1995 році вийшла автобіографічна книга Юлії Берберян «Хочу, вірю, можу».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [Tennis Sisters of Bulgaria with Star of Fame(англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020. Tennis Sisters of Bulgaria with Star of Fame(англ.)]
  2. «Берберян осъдена за укрити данъци» [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] – в-к Новинар, 07-02-2004
  3. Интервю с М. Малеева — Каравасилева, Велина. Интервю с М. Малеева. maleevaclub.com. 26.04.2006: «докато майката на сестри Малееви Юлия Берберян беше депутат, името ѝ бе замесено в скандал с укрити данъци, но в крайна сметка беше оправдана.»
  4. Решение № 388 от 16 май 2005 г. на Върховния касационен съд в състав Румен Ненков и членове Елена Авдева и Юрий Кръстев.

Посилання[ред. | ред. код]