Юлія фон Гауке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія фон Гауке
нім. Julia von Battenberg
Народилася 12 листопада 1825(1825-11-12)[1][2]
Варшава, Королівство Польське[1]
Померла 19 вересня 1895(1895-09-19)[1][2] (69 років)
Schloss Heiligenbergd, Зеегайм-Югенгайм, Дармштадт-Дібург, Дармштадт, Гессен, Німеччина
·хвороба
Країна  Російська імперія
 Велике герцогство Гессен
Діяльність фрейліна
Alma mater Russian National Library building at Fontanka Embankmentd
Титул принцеса, графиня і графиня
Конфесія католицтво і лютеранство
Рід Hauke-Bosak familyd і Баттенберги
Батько John Maurice Hauked
Мати Sophie Lafontained
Брати, сестри Maurice Napoleon Hauked
У шлюбі з Олександр Гессен-Дармштадтський
Діти Генріх Баттенберг, Людвіг Александр Баттенберг, Princess Marie of Battenbergd, Олександр Баттенберг і Prince Francis Joseph of Battenbergd
Нагороди
Орден Терезії орден святої Катерини

Юлія Тереза Саломія фон Гауке (пол. Julia Teresa Salomea von Hauke, або Юлія фон Баттенберг (нім. Julia von Battenberg; 12 листопада (24 листопада) 1825, Варшава, царство Польське, Російська імперія — 19 вересня 1895, замок Гайлігенберг поблизу Югенхайма, Гессен-Дармштадт) — дочка російського графа і генерала від інфантерії Ганса Моріца фон Гауке, в морганатичному шлюбі з принцом Олександром Гессен-Дармштадтським отримала титул княгині фон Баттенберг[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Юлія Тереза Саломія фон Гауке народилася 24 листопада 1825 в Варшаві, в царстві Польському, в Російській імперії. Вона була дочкою Ганса Моріца фон Гауке і Софії, уродженої Лафонтен[4]. Батько її, за походженням німець, був професійним військовим. Після служби у французькій і польській арміях, в 1814 році вступив на службу в російську армію . У 1828 році йому було даровано дворянство Російської імперії. У 1829 році імператор Микола I призначив його виконуючим обов'язки міністра оборони царства Польського і надав графський титул. Під час Листопадового повстання 1830 року він допоміг великому князю Костянтину Павловичу, наміснику Польщі, уникнути розправи зі сторони повсталих, але в результаті сам був застрелений. Вдова його була порубана і повішена під час заколоту в Варшаві в серпні 1831 року. Їхні діти залишилися сиротами і були залишені під опікою сім'ї імператора.

Юлію відправили в Катерининський інститут в Санкт-Петербурзі, після закінчення якого вона була призначена фрейліною цесарівни Марії Олександрівни, уродженої принцеси Максиміліани-Вільгельміни Гессен-Дармштадтської, дружини цесаревича Олександра Миколайовича, майбутнього імператора Олександра II. Зі своїм майбутнім чоловіком, принцом Олександром Гессен -Дармштадтським познайомилася під час виконання своїх обов'язків при імператорському дворі в Санкт-Петербурзі. Він доводився братом Марії Олександрівні і служив в російській армії на посадіі генерала від кавалерії.

За словами А. Ф. Тютчевої, фрейліна Гауке ніколи не була красива, але подобалася завдяки властивим полькам витонченості та пікантності. Згідно скандальної хроніки, принц Олександр був занурений в глибоку меланхолію внаслідок невдалого роману з дуже красивою дочкою графині Т. І. Шувалової, так як імператор наклав заборону на його намір одружитися з нею. Фрейліна Гауке, дівчина вже не дуже молода, вирішила втішити і розважити закоханого принца та виконала це з таким успіхом що їй довелося кинутися до ніг цесарівни та наполягти про необхідність покинути своє місце[5]. Дізнавшись про зв'язок родича і фрейліни Гауке, імператор запропонував красеню П. П. Альбедінському одружитися з нею, але отримав відмову, через що останній ледь не пошкодив своїй кар'єрі.

Принц Олександр як людина честі оголосив, що одружується з Юлією. Імператор Микола I був досить неприхильний щодо цього союзу і заборонив будь-яке спілкування між ними. За відмову коритися його волі, він вислав Олександра і Юлію за межі Російської імперії, позбавивши їх платні і пенсії. Коханці обвінчалися 28 жовтня 1851 року в Бреслау, в королівстві Пруссія. До цього часу Юлія була на шостому місяці вагітності і незабаром народила первістка[6].

Їх шлюб був визнаний морганатичним. У 1851 році Людвіг III, великий герцог Гессенський, дарував невістці титул графині фон Баттенберг зі зверненням «Ваше світла високість», а в 1858 році присвоїв їй титул княгині фон Баттенберг зі зверненням «Ваша Світлість». Діти Юлії та Олександра також отримали титули принців і принцес фон Баттенберг з тим же зверненням. Таким чином, рід фон Баттенберг набув статусу бічної гілки родоводу великих герцогів Гессенських. З цієї причини 12 травня 1875 року Юлія перейшла з католицтва в лютеранство.

Під час правлінні Олександра II графиня Баттенберг отримала (10.10.1864) орден Святої Катерини (великого хреста) та отримувала допомогу в розмірі 3 тисяч рублів на рік. Вона померла 19 вересня 1895 року в замку Гайлігенберг поблизу Югенхайма на півдні Гессена.

Сім'я[ред. | ред. код]

У сім'ї Юлії та Олександра народилися п'ятеро дітей, одна дочка і чотири сини.

Зміна прізвища на «Маунтбеттен»[ред. | ред. код]

Старший син Юлії, Людвіг (Луї) Баттенберг, став британським підданим, і під час Першої світової війни, через антинімецькі настрої які переважали в той час, англізував своє прізвище на Маунтбеттен (буквальний переклад німецького Баттенберг), як це зробили його племінники, сини принца Генріха і принцеси Беатріс. Члени цієї гілки родини також відмовилися від всіх німецьких титулів і отримали привілеї від двоюрідного брата короля Сполученого Королівства Георга V: принц Луї став першим маркізом Мілфорд-Хейвен, а князь Олександр, старший син принца Генріха, став першим маркізом Карісбрук.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #103615114X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. Семенов, 2002, p. 71
  4. The Hauke Family from Wetzlar
  5. А. Ф. Тютчева. При дворе двух императоров. — М.: «Захаров», 2008. — 592 с.
  6. Grossherzoglich Hessisches Regierungsblatt — 1851

Література[ред. | ред. код]

  • Выскочков Л. В. Будни и праздники императорского двора: [рус.]. — Красноярск: Издательский дом «Питер», 2012. — 493 p. — ISBN 9785459003888.
  • Семенов И. С. Христианские династии Европы: [рус.]. — Красноярск: ОЛМА Медиа Групп, 2002. — 492 p. — ISBN 9785224025169.
  • Федорченко В. И. Дом Романовых: энциклопедия биографий: [рус.]. — Красноярск: ОЛМА Медиа Групп, 2003. — 382 p. — ISBN 9785786700979.
  • Eckhart G. Franz. Das Haus Hessen: eine europäische Familie: [нем.]. — Stuttgart: Kohlhammer, 2005. — 253 p. — ISBN 9783170189195.