Ю А Ін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ю.
Ю А Ін
кор. 유아인
Ю А Ін у 2018 році
Ю А Ін у 2018 році
Ю А Ін у 2018 році
Ім'я при народженні Ом Хон Сік
Народився 6 жовтня 1986(1986-10-06) (37 років)
Тегу, Республіка Корея
Національність кореєць
Громадянство  Південна Корея
Діяльність актор, галеріст, креативний директор
Alma mater Konkuk Universityd
Роки діяльності 2003 — дотепер
IMDb nm2584860
Нагороди та премії
CMNS: Ю А Ін у Вікісховищі

Ом Хон Сік (кор. 엄홍식, 嚴弘植, нар. 6 жовтня 1986, Тегу, Республіка Корея), більш відомий за псевдонімом Ю А Ін (кор. 유아인, 劉亞仁) — південнокорейський актор, галерист та креативний директор.

В Україні прославився завдячуючи виходу у світ серіалу «Поклик пекла» від «Netflix», в якому зіграв головну роль.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ом Хон Сік народився 6 жовтня 1986 року в місті Тегу.

З початком акторської кар'єри взяв сценічне ім'я Ю А Ін. Розпочав 2003 року зі знімання у рекламних роліках та епізодичної ролі у серіалі. У наступні декілька років А Ін отримував другорядні ролі у серіалах та рекламував шкільну форму та молодіжний одяг. З початком впізнаваності на вулицях, він вирішив зробити перерву та пропав з поля зору на деякий час. Молодий актор засумнівався в собі, у тому чи вірний він обрав життєвий шлях та чи готовий до життя актора[1]. Після тривалих роздумів вирішив повернутися у професію та знявся у низькобюджетному фільмі «Хлопчики завтра» прем'єра якого відбулася у жовтні 2006 року на Пусанському кінофестивалі[2].

Проривною у акторській кар'єрі А Іна стала роль у історичному серіалі «Колотнеча в Сон Кюн Кван» (2010). Роль непередбачуванного молодого учня Сонгюнгвана, що вночі бореться з корупцією впливового дворянства, зробила його популярним актором[3]. 2011-го отримав головну роль у фільмі «Удар кулаком», який став одним з найпопулярніших фільмів року у Кореї[4][5] і його показали на Берлінському кінофестивалі[6].

Успішним як у кіно так і на телебаченні для актора став 2015 рік[7]. Роль нахабного молодого мільйонера у фільмі «Ветеран» та принця Садо в однойменному фільмі, принесли А Іну численні нагороди престижних кінофестивалів. Також високі рейтинги зібрав історичний телесеріал «Шість літаючих драконів», головну роль в якому отримав А Ін[8]. У тому ж році корейська версія журналу «Forbes» назвала актора другою найвпливовішою зіркою року у Кореї[9].

У 2018 році актор зіграв головну роль у фільмі «Горіння» режисера Лі Чхан Дона, прем'єра якого відбулася на Канському кінофестивалі.

Інша діяльність[ред. | ред. код]

Крім знімання у фільмах та серіалах А Ін приділяє багато уваги благодійним проєктам. 2013 року він підтримав та передав кошти фонду що бореться з неправильним харчуванням дітей[10], у 2015 році він провів благодійний ярмарок частина виручених коштів була перерахована фонду боротьби з лейкемією у дітей[11]. 2016 року А Ін передав приблизно 34 000 доларів на придбання квитків у музеї для дітей[12].

Проблеми зі здоров'ям[ред. | ред. код]

У 2017 році у А Іна виявили доброякісну пухлину кістки[13], через що актор отримав відстрочку від військової служби. Влітку того ж року агенти актора оголосили що А Іна звільнили від проходження обов'язкової військової служби за висновками п'яти медичних комісій[14]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Ю А Ін у 2011 році
Ю А Ін у 2015 році

Телевізійні серіали[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль Мережа
2003 «Чесне життя» людина № 2 (епізодична роль, 164 серія) SBS
2004-2005 «Гострий 1» Ю А Ін KBS2
2004 «Квітневий поцілунок»[en] 16-ти річний Кан Чесоб
2005 «Шиин і Суха» (спеціальна драма) Лі Мінсук
2008 «Найсильніший Чхіль У»[en] Хьоксан / Кім Хьок
2009 «Той, хто не може одружитися»[en] Пак Хьонкю
2010 «Скандал в Сонгюнгвані» Мун Чесін
2012 «Король моди»[en] Кан Йонггюль SBS
2013 «Чан Ок Чон: Життя в коханні»[en] король Сукчон
2014 «Таємний зв'язок»[en] Лі Сондже jTBC
«Відкриття кохання» учень-столяр (камео, 16 серія) KBS2
2015-2016 «Шість літаючих драконів»[en] Лі Банвон SBS
2016 «Нащадки сонця» робітник банка Ум Хьон Сік (камео, 13 серія) KBS2
2017 «Чиказька друкарська машинка» Хан Седжу / Со Хвійон tvN
2021 «Поклик пекла» Чон Чін Су Netflix

Фільми[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
2007 «Скелети в шафі» Шим Йонте
«Хлопчики завтра» Чон Чонде
2008 «Антикварна пекарня»[en] Ян Кі Бьом
2009 «Небо і океан» Чінгу
2011 «Удар кулаком»[en] До Ван Дик
2013 «Жорсткий, як залізо»[en] Кан Чхоль
2014 «Супутникова дівчина та молочна корова» (анімаційний фільм) Ко Кьон Чхун (голос)
«Елегантна брехня»[en] Чу Сан Бак
2015 «Ветеран»[en] Чо Тео
«Садо» кронпринц Садо
2016 «Лайк за лайк»[en] Но Чін У
«CCRT Aerospace: серія перша: Інший простір» (Короткометражний фільм) чоловік
2018 «Горіння» Чон Су
Дефолт Юн Чон Хак
2020 «#Живий»[en] О Чжун У
«Голос мовчання»[en] Те Ін

Нагороди[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Робота Результат Примітки
2004 Премія Gonews Netizen Entertainment Найкращий новий актор серіалу «Гострий 1» Номінація
2007 8-ма Премія Пусанських кінокритиків Найкращий новий актор «Хлопчики завтра» Перемога
3-й Молодіжний кінофестиваль Найкращий новачок травня Перемога
Найкращий новий актор Перемога
28-а Кінопремія Блакитний дракон «Скелети в шафі» Номінація
2008 11-та Премія режисерів «Антикварна пекарня» Перемога
2010 5-та A-Awards Нагорода за стиль Перемога [15]
24-та Премія KBS драма Найкращий новий актор «Скандал в Сонгюнгвані» Номінація
Нагорода Netizen (актори) Номінація
Найкраща пара разом з Сон Чжун Кі Перемога [16]
2011 5-та Премія Mnet 20's Choice Hot 20's Voice Перемога [17]
Hot Style Icon Номінація
4-та Премія Ікона стилю Bonsang (Головний приз) Перемога
2012 3-я Кінопремія KOFRA Нагорода відкриття «Удар кулаком» Перемога [18]
6-та Премія Mnet 20's Choice 20-ка кінозірок чоловіків Номінація [19]
20-ка стильних зірок Номінація
21-а Кінопремія Buil Найкращий актор «Удар кулаком» Номінація
20-та Премія SBS драма Нагорода за високу майстерність (актор мінісеріалу) «Король моди» Номінація
Найкраща пара разом з Сін Се Кьон Номінація
2013 9-а Премія екології та суспільства Кореї Людина що робить світ яскравішим
(Категорія трансляція / розваги)		 Перемога [20]
21-а Премія SBS драма Нагорода за високу майстерність (актор серіалу) «Чан Ок Чон: Життя в коханні» Номінація [21]
Найкраща пара разом з Кім Те Хі Номінація
2014 50-та Премія Пексан Найкращий актор телебачення «Таємний зв'язок» Номінація [22]
7-а Премія корейської драми Нагорода за високу майстерність (актор) Номінація
3-я Зіркова премія APAN Нагорода за високу майстерність (актор мінісеріалу) Номінація
2015 3-я Премія азійських зірок Marie Claire
(20-й Пусанський міжнародний кінофестиваль)		 Азійська зірка року «Ветеран» Перемога [23]
15-й Корейський всесвітній юнацький кінофестиваль Фаворитний актор Перемога [24]
35-та Премія корейської асоціації кінокритиків Найкращий актор Номінація
«Садо» Номінація
52-а Премія Grand Bell «Ветеран» Номінація [25]
«Садо» Номінація
36-та Кінопремія Блакитний дракон Перемога [26]
1-а Премія Fashionista Найкращий модник у кіно (Перший приз) «Ветеран» Перемога [27]
Best Fashionista (чоловіки) Номінація
10-а A-Awards Нагорода за стиль Перемога [28]
5-а Премія артист року SACF Нагорода за мистецтвознавство у кінофільмах «Ветеран», «Садо» Перемога [29]
21-а Премія Cine 21 Movie Найкращий актор Перемога [30]
4-та Премія CFDK Фешн ікона Перемога [31]
Премія Корейської асоціації кіноакторів Топ зірка «Ветеран», «Садо» Перемога [32]
23-тя Премія SBS драма Головний приз (Daesang) «Шість літаючих драконів» Номінація [33]
Нагорода за високу майстерність (актор серіалу) Перемога
Топ-10 зірок Перемога
Найкраща пара разом з Сін Се Кьон Перемога
Нагорода від продюсерів Номінація
2016 InStyle Star Icon Найкращий актор кіно «Ветеран», «Садо» Номінація
7-а Кінопремія KOFRA Найкращий актор «Садо» Перемога [34]
11-та Премія Max Movie «Ветеран» Перемога [35]
8-а Премія Ікона стилю Bonsang (головний приз) Перемога [36]
10-та Премія азійських фільмів Наступне покоління «Ветеран», «Садо» Перемога [37]
21--а Премія Chunsa Film Art Найкращий актор «Садо» Перемога [38]
36-та Премія Золотий кінематограф «Ветеран» Перемога [39]
52-га Премія Пексан Найкращий кіноактор «Садо» Номінація
Найкращий актор телебачення «Шість літаючих драконів» Перемога
11-та Сеульська міжнародна премія драми Найкращий актор Номінація
7-а Корейська премія популярної культури та мистецтв Нагорода від прем'єр-міністра Перемога [40]
1-а Премія азійський артист Головний приз (Daesang), (телевізійна драма) «Шість літаючих драконів» Номінація
16-й Корейський всесвітній юнацький кінофестиваль Фаворитний актор «Лайк за лайк» Перемога [41]
2017 5-та Премія Annual DramaFever Найкращий актор «Шість літаючих драконів» Номінація
19-та Премія корейської асоціації фешн-фотографів Фотогенічна людина року Перемога [42]
2018 27-мма Кінопремія Buil Найкращий актор «Горіння» Номінація [43]
55-та Премія Grand Bell Номінація [44]
2-а Сеульська премія Найкращий актор кіно Номінація [45]
39-та Кінопремія Блакитний дракон Найкращий актор Номінація [46]
Нью-Йорк таймс Найкращі актори 2018 року 9 місце [47]
The Playlist Найкращі вистави 2018 року 8 місце [48]
Esquire 13 Great Movie Performances From 2018 8 місце [49]
2021 Азійська кінопремія Найкращий актор «Голос тиші» Перемога [50]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ [유아인] 획기적인 소년 [2]. Cine 21 (кор.). 29 листопада 2010. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  2. ↑ Ten notable flicks at 2006 festival. The Korea Herald (англ.). 14 жовтня 2006. Процитовано 29 квітня 2024.
  3. ↑ Talented Young Hunks Draw Young Female Fans to TV Dramas. The Chosun Ilbo (англ.). 1 лютого 2012. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 5 грудня 2018.
  4. ↑ A look back at the year's breakout films (англ.). 15 грудня 2011. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  5. ↑ 'Punch' lauded as most underrated Korean flick. The Korea Times (англ.). 2 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  6. ↑ Korean film ’Punch’ invited to Berlin Film Festival. The Korea Times (англ.). 15 грудня 2011. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  7. ↑ Actor Yoo Ah-in had the best year. Korea JoongAng Daily (англ.). 26 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  8. ↑ Yoo Ah-in seeks another success. The Korea Times (англ.). 2 жовтня 2015. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 6 грудня 2018.
  9. ↑ Exo and Yoo Ah-in ranked top stars. Korea JoongAng Daily (англ.). 26 лютого 2016. Архів оригіналу за 26 лютого 2016. Процитовано 6 грудня 2018.
  10. ↑ '아름다운' 유아인 7700만원 기부…소신 글 '감동'. News1 (кор.). 30 січня 2013. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  11. ↑ Yoo Ah-in to hold charity bazaar to celebrate Children‘s Day. Asia Today (англ.). 5 травня 2015. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  12. ↑ Yoo Ah-in sends kids to museum. Korea JoongAng Daily (англ.). 3 грудня 2016. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
  13. ↑ Yoo Ah-in suffering from benign bone tumor. Korea JoongAng Daily (англ.). 17 лютого 2017. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  14. ↑ Actor Yoo Ah-in Exempt from Military Service. The Chosun Ilbo (англ.). 28 червня 2017. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  15. ↑ 장혁-유아인-무도, 올해 최고의 남자 선정. My Daily (кор.). 30 листопада 2010. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  16. ↑ Cho, Bum-ja (3 січня 2011). Jang Hyuk scores top prize at KBS Drama Awards. 10Asia. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  17. ↑ 유아인, 핫20's보이스상 수상…"20대 대변하겠다". Hankyung Ilbo (кор.). 7 січня 2011. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2018.
  18. ↑ [포토]영화기자들의 잔치 `제3회 올해의 영화상` 개최. edaily (кор.). 31 січня 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  19. ↑ Lee, Nancy (8 червня 2012). 20's Choice Awards Nominees Announced, Voting Open. enewsWorld. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 18 листопада 2012.
  20. ↑ 작지만, 작지 않은 세상의 불 밝힌 아름다운 시상. Eco Media (кор.). 13 грудня 2013. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  21. ↑ SBS Drama Awards 2013 Nominees. Hancinema. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 24 грудня 2013.
  22. ↑ Hicap, Jonathan M. (30 квітня 2014). Nominees in 50th Baeksang Art Awards revealed. Manila Bulletin. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  23. ↑ 유아인 "아직 아시아에서 대단한 스타는 아냐". JoongAng Ilbo (кор.). 6 жовтня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  24. ↑ 유아인·박보영·변요한, 청소년이 뽑은 인기영화인 등극. Sports World (кор.). 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  25. ↑ 'Veteran’ actors Hwang Jung-min and Yoo Ah-in vie for Best Actor. Kpop Herald. 17 листопада 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  26. ↑ Stars Come Together for Annual Blue Dragon Awards. The Chosun Ilbo. 27 листопада 2015. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 8 грудня 2015.
  27. ↑ 유아인 크리스탈, 2015 패셔니스타 어워즈 수상 소감 "행복합니다". Sports Chosun (кор.). 7 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  28. ↑ '대세 아이콘' 유아인, 제10회 에이어워드서 '스타일' 부문 수상. The Star (кор.). 30 листопада 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2018.
  29. ↑ 유아인, 예술인상 수상 "자랑스러운 후배 배우 될 것". My Daily (кор.). 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  30. ↑ 올해의 배우. Cine21 (кор.). 25 грудня 2015. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 5 грудня 2018.
  31. ↑ 제 4회‘2015 CFDK 어워드 '패션 아이콘상' 공효진-유아인 수상. New Daily (кор.). 21 грудня 2015.
  32. ↑ LEE Byung-hun, YOO Ah-in and HAN Hyo-joo Take Top Star Awards. Korean Film Council. 30 грудня 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 5 грудня 2018.
  33. ↑ '2015 SBS 연기대상' 유아인 3관왕, 개념 소감 눈길 "괴물 같아지는 순간 이겨낼 것". ET News (кор.). 1 січня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 5 грудня 2018.
  34. ↑ 'The Throne' picked as best film of 2015 by Korean film reporters. Yonhap News. 21 січня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 4 грудня 2018.
  35. ↑ '베테랑', 관객이 뽑은 최고의 영화상..'4관왕' 싹쓸이[종합]. Osen (кор.). 25 лютого 2016. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 4 грудня 2018.
  36. ↑ G-Dragon, Park Bo-gum, Girls’ Generation and Song Joong-ki picked as style icons. The Korea Herald. 13 березня 2016. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  37. ↑ Behind cuts of Yoo Ah In from 'Asian Film Awards' unleashed. Star N News. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 4 грудня 2018.
  38. ↑ 유아인·김혜수, 춘사영화상 주연상. 10Asia (кор.). 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  39. ↑ Yoo Ah-in, Hoya win at 36th Golden Cinema Film Festival. Manila Bulletin. 30 травня 2016. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  40. ↑ Korean Popular Culture and Arts Awards announces winners. Kpop Herald. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  41. ↑ Yoo Ah-in, Jun Ji-hyun most popular Korean actors with teens. The Korea Herald. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  42. ↑ 패션사진전 <This is fashion photography> - 화려했던 패션사진가의 밤. CKCI Official Blog (кор.). Canon Korea Consumer Imaging. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  43. ↑ [23회 부산국제영화제] 부일영화상. Busan.com (кор.). 20 вересня 2018.
  44. ↑ 제55회 대종상, 각 부문 후보 공개…'공작' 12개 최다부문 노미네이트. Sports Seoul (кор.). 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
  45. ↑ ‘제2회 더 서울어워즈’ 10월27일 개최, 드라마-영화 각 부문별 후보공개. iMBC (кор.). 28 вересня 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 4 грудня 2018.
  46. ↑ 청룡영화상 후보 발표, ‘1987’ 최다·‘공작’도 9개부문 후보. Newsen (кор.). 1 November 2018. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 4 грудня 2018.
  47. ↑ The Best Actors of 2018. New York Times. 5 грудня 2018. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 3 січня 2019.
  48. ↑ The Best Performances Of 2018 (Пресреліз). 20 грудня 2018. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 3 січня 2019.
  49. ↑ 13 Great Movie Performances From 2018 (кор.). Esquire Magazine. 27 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  50. ↑ Awards Record (англ.). Asian Film Awards. 29 березня 2023. Архів оригіналу за 29 березня 2023. Процитовано 7 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ю_А_Ін&oldid=42416868