Якубув Андрій Євгенійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Якубув
Фото з виданою в 2015 році книгою іспанською мовою «Іван Франко. Українське перо іспанських класиків»

Андрій Якубув (також значиться кат. як Андреу Якубув-Трембач чи Якубув-Завіський) адвокат, перекладач, громадський діяч та державний службовець в Іспанії українського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 2 червня 1995 року в Дрогобичі. Має польське та лемківське[1] коріння. Постійно проживає в Іспанії з 2003 року.

Випускник юридичного факультету Університету Валенсії, має другий диплом бакалавра в галузі політичних наук і державного управління.

На хвилі Євромайдану, долучився до молодіжного активізму в середовищі української діаспори у таких сферах як громадська журналістика[2] (зокрема через власне видання «Надсегурська Україна»), українські студії (викладання університетських курсів з основ української мови та культури[3], заснування осередку «Українське товариство Університету Валенсії», популяризація іспанізму Івана Франка[4][5]) та волонтерство. У 2016 році, в рамках VI Всесвітнього Форум Українців, виступив у якості ведучого концертного заходу діаспори[6] в Національній опері перед першими особами України, зокрема Президентом України Петром Порошенком, главами УПЦ Філаретом та УГКЦ Святославом.

У 2021-2022 роках — перший віце-президент Світового конгресу українських молодіжних організацій[7]. У цій якості, на День молоді 2022 року, виступив від імені діаспори на зустрічі Глави держави Володимира Зеленського з активною молоддю щодо наближення перемоги та розбудову України[8].

Серед іспанської громадської діяльності, у 2018-2023 роках — представляв молодь Валенсійської автономії в громадській раді регіональної корпорації суспільного телерадіомовлення[9], просунувши там зміну написання валенсійською мовою українською столиці з Kiev на Kíiv, а в 2018 році — заснував організацію «Інститут 9 Травня», яка пролобіювала у Валенсійському парламенті визнання Голодомору геноцидом[10] та призвела до зміни дати відзначення в Україні Дня Європи[11].

У 2020 році набув статусу адвоката при Валенсійській колегії адвокатів. Під час міграційної кризи внаслідок російсько-української війни, був представником Національної асоціації адвокатів України в Іспанії.

З 2024 року — іспанський держслужбовець за відбором спеціалістів державного перекладу.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Колодій, Софія (11 лютого 2015). Лемківський сон в Іспанії. Наше слово (укр.). Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
  2. Андрій Якубув: українець на Піренеях — інтерв'ю для Журналіст України (2014), ст. 27-28 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2016.
  3. Українську мову вивчають в Університеті Валенсії. www.ukrinform.ua (укр.). 20 листопада 2014. Процитовано 19 травня 2024.
  4. Віталій (31 серпня 2015). В Університеті презентували іспанську книгу «Іван Франко. Українське перо іспанських класиків». Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Процитовано 14 березня 2024.
  5. За ініціативою жителя Львівщини в Іспанії видали однотомник праць Івана Франка - Стрічка новин Львова. uanews.lviv.ua (укр.). 5 січня 2018. Процитовано 14 березня 2024.
  6. ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 19 травня 2024.
  7. Призначено нову першу віцепрезидентку СКУ молодіжних організацій. www.ukrinform.ua (укр.). 4 січня 2023. Процитовано 18 червня 2023.
  8. Глава держави обговорив з активною молоддю наближення перемоги та розбудову України. Офіс Президента України.
  9. El Consell Valencià de la Joventut vota a Andriy Yakubuv como asesor de contenidos de los nuevos medios públicos. Qué! (ісп.). 5 березня 2018. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  10. У Музей Голодомору з парламенту Валенсії передали документи про визнання Голодомору геноцидом. Національний музей Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 19 травня 2024.
  11. Степанюк, Марія (9 Травня 2022). Місто, яке захищає свою свободу: голова Євроради прибув з візитом до Одеси. Факти ICTV.
  12. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. comin.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2022. Процитовано 31 серпня 2022.