Яків (Тимчук)
| Яків (Тимчук) | ||
 | ||
| Владика Яків Тимчук, ЧСВВ | ||
| ||
|---|---|---|
| 1977 — 20 грудня 1988 | ||
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ | |
| Народження: | 24 серпня 1919 Дуплиська,  ЗУНР під окупацією Польщі, нині Заліщицький район, Тернопільська область, Україна
| |
| Смерть: | 20 грудня 1988 (69 років) Чортків | |
| Батько: | Григорій Тимчук | |
| Мати: | Марія Борсук | |
| Священство: | 3 січня 1943 | |
| Єп. хіротонія: | 1977 | |
Я́ків Тимчу́к (хресне ім'я Яросла́в; 24 серпня 1919, Дуплиська — 20 грудня 1988, Чортків) — український церковний діяч, василіянин, підпільний єпископ Станиславівської єпархії УГКЦ.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в селі Дуплиськах у сім'ї Григорія і Марії (з роду Борсук) Тимчуків. Окрім нього в родині ще були сини Євген (о. Єронім, ЧСВВ) і Нестор та дочки Наталя, Ольга, Надія і Савина (сестра Софронія в Чині сестер Святого Василія Великого).
Навчався в Місійному інституті ім. святого Йосафата при Бучацькому монастирі отців Василіян. 16 серпня 1934 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехові. Після складення перших обітів (31 березня 1936 року) навчався в студійних монастирях Чину: в Добромилі (в 1936—1939 роках вивчав гуманістику і риторику), Кристинополі (в 1939—1941 роках — філософію, а в 1941—1944 роках — богослов'я). 13 вересня 1942 року в Крехові склав вічні обіти, а 27 грудня в Перемишлі отримав дияконські свячення з рук єпископа-помічника Перемишльського Григорія Лакоти. Священничі свячення отримав у Перемишлі 3 січня 1943 року.
Після свячень о. Яків короткий час перебував у Гошівському монастирі, а потім став парохом церкви Покрови у м. Чортків.
Після ліквідації УГКЦ, перейшов на нелегальне становище — у підпілля. Працював у музеї м. Коломия, в аптеці м. Копичинці, на цукрозаводі «Хрещатик» у с. Кострижівка сусідньої Чернівецької області.
Єпископ підпільної УГКЦ[ред. | ред. код]
У 1977 році[1] таємно висвячений на єпископа владикою Софроном Дмитерком і призначений помічником Станиславівської єпархії[2].
Незважаючи на переслідування і постійну небезпеку арешту, був надзвичайно мобільним і всюди встигав. Завдяки його активності і неабияким організаторським здібностям по всій Галичині були організовані осередки ІІІ-го Чину Святого Василія Великого та гуртки Апостольства молитви. Спричинився до організації нових і пожвавлення діяльності вже існуючих спільнот Апостольства молитви в Галичині (на Тернопільщині, Івано-Франківщині і Львівщині). Владика Яків часто навідувався до Чернівців, де відправляв Службу Божу, сповідав людей, хрестив дітей. Проводив регулярні богослужіння на Самбірщині, Дрогобиччині, Стрийщині. Служив підпільно на Чортківщині, в Тернополі, Коломиї[3].
Помер 20 грудня 1988 у Чорткові. Похорон відбувся 23 грудня у Заліщиках. Похоронну службу відправили єпископи Софрон Дмитерко і Павло Василик у співслужінні 27 священників[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cheney, David M. Bishop Yakym Yaroslav Tymchuk [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2016. (це джерело та Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996)… ― С. 323, подають невірно ім'я владики Яким).
- ↑ д-р Борис Гудзяк. Керівництво УГКЦ під радянським режимом, 1946-1989. www.ugkk.de. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ Михайло Сопилюк. Реліквії Владики Якова Тимчука в парафіяльному музеї Заліщик - Парафія Покрови Пресвятої Богородиці. ugcc-pokrov.te.ua. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ Михайло Сопилюк. Пам’яті отців Тимчуків - ісповідників віри. (До 150-ї річниці церкви Святої Покрови в Заліщиках). Бучацька Єпархія УГКЦ. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1996). ― Львів: Каменяр, 1996. ― 567 С. ISBN 5-7745-0687-8
Посилання[ред. | ред. код]
- Bishop Yakym Yaroslav Tymchuk, O.S.B.M. † [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church
- Ісповідик віри. На спомин 20-річчя з дня смерті [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Бучацької єпархії УГКЦ
