Яновицький Едгард Григорович
Едгард Григорович Яновицький | |
---|---|
Народився |
5 квітня 1937 Київ |
Помер |
23 червня 2016 (79 років) Київ |
Країна | Україна |
Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
Заклад | ГАО НАНУ |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Нагороди |
Яновицький Едгард Григорович (5 квітня 1937 — 23 червня 2016) — український астроном, фахівець з переносу випромінювання в атмосферах планет, лауреат премії НАНУ ім. М. П. Барабашова (1993) та державної премії України (2003)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Києві 5 квітня 1937 року[1].
1959 року закінчив Харківський державний університет. Після закінчення університету працював в об'єднаній науково-дослідній лабораторії Артилерійської радіотехнічної академії імені маршала Л. О. Говорова[2].
1962 почав працювати в Головній астрономічній обсерваторії (ГАО) і поступив в аспірантуру обсерваторії. Його науковим керівником був академік Віктор Соболєв з Ленінградського університету. 1965 року в Ленінградському університеті Яновицький захистив кандидатську дисертацію «Деякі задачі теорії розсіювання світла в атмосферах планет». 1982 року там само він захистив докторську дисертацію «Поле випромінювання в неоднорідних планетних атмосферах». Працював в ГАО головним науковим співробітником[1].
Підготував багатьох молодих вчених, які потім працювали в різних нукових установах України, Росії, Німеччини і США. Був членом редколегій журналів Journal of Quantitative Spectroscopy and Radiative Transfer і Кінематика і фізика небесних тіл, членом експертної ради з астрономії Вищої атестаційної комісії України і заступником голови спеціалізованої вченої ради ГАО[1].
Помер в Києві[2] після тривалої хвороби 23 червня 2016 року[3].
Наукові дослідження[ред. | ред. код]
Едгард Яновицький спеціалізувався на теорії переносу випромінювання в атмосферах планет[1].
Він зміг сформулювати для них узагальнений принцип інваріантності і на його основі побудувати аналітичну теорію переносу випромінювання в неоднорідних атмосферах, відкрив глобальну горизонтальну регулярну неоднорідність хмарового шару Венери, показав існування представлення рівняння переносу випромінювання в новій так званій Q-формі. Роботи Яновицького та його учнів відкрили шлях строгому аналізу спектрофотометричних і спектрополяріметричних спостережень планет з метою визначення хімічного складу їхніх атмосфер і властивостей їхних хмарних частинок. Спираючись на свої моделі атмосфер і на закони дифузного відбиття світла поверхнями безатмосферних тіл, вони Яновицького і його учні створили оптичні моделі Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурна[1].
Яновицький написав понад 100 наукових праць, а також монографію «Розсіювання світла в неоднорідних атмосферах», опубліковану 1995 року в російськомовному варіанті, а 1996 року видавництвом Springer — в англомовному варіанті[1].
Нагороди та визнання[ред. | ред. код]
- Бронзова медаль Виставки досягнень народного господарства СРСР (1978)[1]
- Премія НАНУ ім. М. П. Барабашова за серію праць «Роль поверхневих ефектів у діагностиці оптичних властивостей і електронної структури матеріалів та поляризаційні методи їх дослідження», спільно з Леонідом Поперенком і Ігорем Шайкевичем (1993)[4]
- Державна премiя України в галузi науки і технiки за цикл досліджень «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на піку Терскол для досліджень Сонця та тіл Сонячної системи» (2003)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Яновицький Едгард Григорович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ а б Яновицький Едгард Григорович (5.IV.1938 — 23.VI.2016). Український астрономічний портал. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Памʼяті Е. Г. Яновицького. Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Процитовано 12 травня 2023.
- ↑ Премія імені М.П. Барабашова. Подані на конкурс роботи 1998 року. Національна академія наук України.
{{cite web}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка); Пропущений або порожній|url=
(довідка)
Література[ред. | ред. код]
- Едгард Григорович Яновицький: [Вчений-астрофізик]: Біо-бібліографічний покажчик / Авт. вступ. ст. та відп. ред. Я. С. Яцків. — Київ : НАН України. Головна астрономічна обсерваторія, 2004. — 60 с. — (Біобібліографії вчених ГАО НАН України)
- Мемориал - Памяти Э. Г. Яновицкого / М. И. Рябов (гл. ред.), В. Л. Штаерман (секретарь редакции) // Астрокурьер. — 2016. — № 6 (июнь).
Посилання[ред. | ред. код]
- Яновицький Едгард Григорович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 12 травня 2023.
- E. G. Yanovitskii в бібліографічній базі даних Scopus. (необхідна підписка)
- Народились 5 квітня
- Народились 1937
- Померли 23 червня
- Померли 2016
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Лауреати премії НАН України імені М. П. Барабашова
- Доктори фізико-математичних наук України
- Українські професори
- Випускники Харківського університету
- Науковці Головної астрономічної обсерваторії НАН України