Янус Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янус Олександр Миколайович
ест. Aleksander Jaanus
Народився 25 грудня 1904(1904-12-25)
Раквере, Естляндська губернія, Російська імперія
Помер листопад 1960 (55 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання Метсакальмісту
Національність естонець
Діяльність політик
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання майор
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Олександр Миколайович Янус (Іванов) (25 грудня 1904(19041225), місто Везенберг Віруського повіту, тепер місто Раквере, Естонія — листопад 1960, місто Таллінн, тепер Естонія) — радянський естонський діяч, секретар ЦК КП(б) Естонії, 1-й секретар Вільяндського повітового комітету КП(б) Естонії. Член Бюро ЦК КП(б) Естонії в 1950—1954 роках. Депутат Верховної ради Естонської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині теслі Миколи Іванова (Януса). Батько помер у 1914 році, мати працювала служницею. З 1912 по 1916 рік навчався в початковій школі в місті Везенберг (Раквере). З 1916 по 1918 рік був учнем-слюсарем слюсарної майстерні в Раквере. З 1918 по квітень 1919 року проживав у тітки в Петрограді.

У квітні 1919 — квітні 1924 року — в Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії. Брав участь у боях проти військ генерала Антона Денікіна і загонів Нестора Махна під Харковом і Луганськом, входив до складу групи окремого винищувального дивізіону імені Ульянова. У 1921 році був поранений.

З квітня 1924 по листопад 1929 року працював слюсарем-сантехніком машинобудівного заводу «Більшовик» у місті Києві. Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1927—1929 роках — слухач вечірнього робітничого факультету в Києві.

У листопаді 1929 — 1931 року — заступник голови Тарасовської районної контрольної комісії — робітничо-селянської інспекції Північно-Кавказького краю.

У 1931—1935 роках — студент факультету військової історії Північно-Кавказького комуністичного університету (Комуністичної академії імені Сталіна), здобув спеціальність історика-пропагандиста і політпрацівника РСЧА.

У 1935—1937 роках — заступник директора Старо-Атагинської машинно-тракторної станції з політичної частини Чечено-Інгуської АРСР.

У 1937 — травні 1940 року — завідувач відділу партійного життя, завідувач відділу пропаганди редакції газети «Грозненський робітник» міста Грозного Чечено-Інгуської АРСР.

У травні — серпні 1940 року — в резерві політпрацівників Політичного управління Ленінградського військового округу. У серпні 1940 — серпні 1941 року — начальник політичного відділу 180-ї територіальної стрілецької дивізії РСЧА в місті Таллінні.

У серпні 1941 — червні 1942 року — заступник начальника політичного відділу 202-ї мотострілецької дивізії РСЧА Північно-Західного фронту. У червні 1942 — березні 1943 року — начальник політичного відділу 126-ї окремої стрілецької бригади РСЧА Північно-Західного фронту. З березня по червень 1943 року перебував у резерві Політичного управління РСЧА. У червні 1943 — лютому 1944 року — інспектор політичного відділу 8-го Естонського стрілецького корпусу на Калінінському і Ленінградському фронтах. Був важко поранений у боях за Нарву. У лютому 1944 — січні 1945 року — заступник командира 779-го артилерійського полку з політичної частини на Ленінградському фронті. У квітні 1945 — січні 1946 року — заступник командира 938-го полку 306-ї стрілецької дивізії з політичної частини на Ленінградському фронті і в Туркестанському військовому окрузі.

У січні 1946 — квітні 1950 року — 1-й секретар Вільяндського (Вільяндімаського) повітового комітету КП(б) Естонії.

26 березня 1950 — 11 квітня 1951 року — секретар ЦК КП(б) Естонії.

У квітні 1951 — червні 1953 року — начальник Політичного сектору Міністерства сільського господарства Естонської РСР.

У червні 1953 — лютому 1954 року — начальник Політичного відділу Управління міліції Міністерства внутрішніх справ Естонської РСР.

У лютому 1954 — липні 1956 року — заступник міністра торгівлі Естонської РСР з кадрів.

У 1956 — листопаді 1960 року — директор ресторану «Норд» Талліннського тресту їдалень, ресторанів та кафе.

Помер у листопаді 1960 року в місті Таллінні. Похований 20 листопада 1960 року на Лісовому цвинтарі Таллінна.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]