Янченко Григорій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янченко Григорій Миколайович
Псевдо дядя Гриша
Народився 3 липня 1947(1947-07-03) (76 років)
Країна  Україна
Відомий завдяки волонтерство
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди
Народний Герой України
Відзнака Президента України «Золоте серце»

Григорій Миколайович Янченко (народився 3 липня 1947[1]) — український військовий волонтер, переможець конкурсу «Благодійна херсонщина»—2014 та Національного конкурсу «Благодійна Україна»—2014[2] (номінація: «Благодійник — фізична особа»), серпень 2015 — почесний громадянин Херсона[3]. Лицар ордену «Народний Герой України»[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 липня 1947 року у м. Ічня, Чернігівської області, в сім'ї робочих[3].

У 1954 році пішов до школи, закінчив дев'ять класів Ічнявської середньої школи № 1. Поступив до Авдіївського ПТУ № 96, яке закінчив у 1963 році[3].

У 1966 році був призваний до лав Радянської Армії, проходив службу у місті Псков у Псковській дивізії[3], яка брала участь у придушенні повстання в Чехословаччині, де Григорій отримав численні осколкові поранення. Після демобілізації працював на ДСК міста Херсона[3].На початку дев'яностих розвинулася гангрена в кінцівках через давні поранення, внаслідок численних операцій Григорій став інвалідом та вийшов на пенсію.[3].

Почав займатися волонтерством в 2014 році[5].

Маючи обмежені фізичні можливості як інвалід-колясочник (не має ніг та пальців рук) під час війни на Сході України на березень місяць 2015 року зібрав понад 300 тисяч гривень на потреби українського війська[6].

На виборах до Херсонської обласної ради 2015 року балотувався від партії «УКРОП». На час виборів проживав у Херсоні, був пенсіонером[1].

До кінця 2021 року зібрав 4 мільйони гривень для української армії[7].

Після початку відкритого воєнного нападу Росії на Україну 24 лютого 2022 року почав з'являтись у людних містах Херсона, де вмикав гімн України. Такі відео стали популярними у соцмережах як приклад незламності духа херсонців[8].

В вересні 2022 року був евакуйований з м. Херсон[9].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Відзнака Президента України «Золоте серце» (5 грудня 2023) — за вагомий особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху, зокрема під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та подолання її наслідків[10][11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кандидати до Херсонської обласної ради — Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  2. Волонтер з Херсону став «Благодійником року». Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  3. а б в г д е Янченко Григорій Миколайович / Херсонська міська рада // miskrada.kherson.ua. — Дата звернення: 27.09.2022.
  4. 68-річний волонтер, який зібрав для армії більше мільйона гривень, став "Народним героєм України" //fakty.ua/. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016.
  5. Херсонський дядя Гриша, якого знає вся Україна (фото) / «Ветерани.UA» // veterano.com.ua. — Дата звернення: 27.09.2022.
  6. Десантник Псковської дивізії без ніг зібрав 300 тисяч на українську армію. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  7. Херсонський волонтер Григорій Янченко зібрав 4 мільйони гривень для української армії / Владислав Чеботарьов Аліна Олефір // suspilne.media. — . — Дата звернення: 27 вересня 2022.
  8. З Херсона евакуювали волонтера Григорія Янченко, який став одним із символів українського опору // news.pn. — 2022. — 21 September. — Дата звернення: 27.09.2022.
  9. Дідусь на візку, який вмикав в окупованому Херсоні українські пісні, передав ЗСУ пів мільйона Дідусь на візку, який вмикав в окупованому Херсоні українські пісні, передав ЗСУ пів мільйона. — 2022. — 27 September. — Дата звернення: 27.09.2022.
  10. Указ Президента України від 5 грудня 2023 року № 799/2023 «Про нагородження відзнакою Президента України «Золоте серце»»
  11. Доки б'ються волонтерські серця, доти б'ється Україна — у Міжнародний день волонтера Президент вручив відзнаку «Золоте серце» // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 5 грудня 2023 р.

Джерела[ред. | ред. код]