Ян Багиль
| Ян Багиль | |
|---|---|
| Ján Bahýľ | |
 | |
| Народився |
25 травня 1856[1] Зволенска Слатіна, Зволен, Словаччина |
| Помер |
13 березня 1916[1] (59 років) Братислава, Австро-Угорщина[1] |
| Підданство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | словак |
| Діяльність | винахідник |
| Галузь | гелікоптер[1], військова спорудаd[1], машинобудування[1], артилерія[1] і залізничний транспорт[1] |
| Знання мов | словацька[1] і німецька[1] |
| У шлюбі з | Розалія Шванцерова |
| Діти | Фріда, Вільгельміна, Густав |
Ян Багиль (словац. Ján Bahýľ, нар. 25 травня 1856 — пом. 13 березня 1916) — словацький винахідник та інженер. Він спеціалізувався у військовій науці, військовому конструюванні та інженерії. Літаючі об'єкти були його особливим захопленням.[2] У 1895 році він отримав патент на гелікоптер.[3]
Біографія[ред. | ред. код]
Багиль народився у Зволенській Слатіні, Угорське королівство, Австрійська імперія. У 1869 році він закінчив Шахтарську академію у Банській Штявниці та отримав диплом з технічного креслення. Після цього він вступив на військову службу до Збройних сил Угорщини, де його технічні здібності були помічені старшими офіцерами. Після чого його перевели до технічного персоналу. Нове призначення дозволило Багилю навчатися у Віденській військовій академії, яку він закінчив у 1879 році та був комісований як лейтенант. Під час свого армійського періоду, Багиль розробив низку винаходів, багато з яких включали в себе гідравліку.
Винаходи[ред. | ред. код]
Багиль фінансував свій перший винахід самостійно. Він називався паровий танк та був придбаний російськими збройними силами. Загалом Багиль отримав сімнадцять патентів, включаючи патенти на танкову помпу, монгольф'єр, поєднаний з повітряною турбіною, перший бензиновий двигун у Словаччині (у партнерсті з Антоном Маршалом), ліфт до Братиславського замку тощо. Він літав на гелікоптері однієї з найперших розробок, яку він розробив, використовуючи двигун внутрішнього згоряння як джерело енергії.[4] 5 травня 1905 року ця модель досягла висоти 4,3 метри та пролетіла відстань у 1615 метрів.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Яна Багиля
- Біографія Яна Багиля [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Ян Багиль [Архівовано 25 квітня 2005 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м Czech National Authority Database
- ↑ Ján Bahýľ Konštruktér, vynálezca (словацькою) . Архів оригіналу за 3 березня 2016.
- ↑ ELET. Ján Bahýľ - životopis, Úrad priemyselného vlastníctva Slovenskej republiky. www.indprop.gov.sk (словац.). Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
- ↑ а б Aldawoodi, Namir (1 січня 2008). An Approach to Designing an Unmanned Helicopter Autopilot Using Genetic Algorithms and Simulated Annealing (англ.). ProQuest. ISBN 9780549773498. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
|
