Ян Непомуцен Фіялек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Непомуцен Фіялек
Jan Nepomucen Fijałek
Зліва-направо Вітольд Рубчинський, Станіслав Віндакевич і Ян Непомуцен Фіялек. Рим 1888 рік
Зліва-направо Вітольд Рубчинський, Станіслав Віндакевич і Ян Непомуцен Фіялек. Рим 1888 рік
Зліва-направо Вітольд Рубчинський, Станіслав Віндакевич і Ян Непомуцен Фіялек. Рим 1888 рік
Народився 8 травня 1864(1864-05-08)
с. Погвіздов біля м. Бохня
Помер 19 жовтня 1936(1936-10-19) (72 роки)
м. Краків
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність політик
Alma mater Ягеллонський університет
Галузь богослов'я, історія, архівознавство, палеографія
Заклад Львівський університет
Посада ректор Львівського університету (1903—1904)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор богослов'я
Членство Академія знаньd
Польська академія знань
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
CMNS: Ян Непомуцен Фіялек у Вікісховищі

Ян Непомуцен Фіялек (пол. Jan Nepomucen Fijałek; 8 травня 1864, с. Погвіздов біля м. Бохня, Польща — 19 жовтня 1936, Краків) — польський римо-католицький священник, історик церкви, доктор богослов'я (1891), професор (1899), ректор Львівського університету (1903—1904), член Польської академії знаь (1919), почесний доктор Віленського університету (1932).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив початкову школу в м. Бохня, потім навчався у Краківській гімназії св. Анни. Продовжив освіту в духовній семінарії в м. Тарнів, З 1887 священник. Закінчив Папський ліцей св. Аполлінарія в Римі і Папський григоріанський університет (1889). Під час навчання в Римі працював у Ватиканських архівах палеографом-архівістом.

Завершив освіту в Ягеллонському університеті в Кракові, де в 1891 отримав вчений ступінь доктора богослов'я.

З 1896 року викладав історію церкви в Львівському університеті.

У жовтні 1901 року — декан богословського факультету Ян Фіялек відмовився приймати від абітурієнтів родоводи українською мовою. Ці та інші утиски всього українського в університеті привели до так званої «сецесії» українських студентів з Львівського університету в грудні 1901 року. Всього до кінці 1901 університет покинули 583 українських студента. Богословський факультет залишило 215 студентів, після чого навчання на ньому в зимовому семестрі 1901/1092 років продовжувало тільки 85 осіб.

У 1903—1904 — ректор Львівського університету.

Досліджував середньовічну історію Польщі та Великого князівства Литовського, історію культури, канонічного права.

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Najdawniejsze wydawnictwa paleograficzne» (1889)
  • «Nowy podział dziejów Kościoła» (1890)
  • «Śmierć św. Wacława 28 września 935 roku» (1893)
  • «Ustalenie chronologii biskupów włocławskich» (1894)
  • «Średniowieczne biskupstwa Kościoła wschodniego na Rusi i Litwie» (1896—1897)
  • «Zamierzona osada zakonu „kapuciańskiego“ pałacu spiskim na rynku w Krakowie 1683–85» (1896)
  • «Biskupstwa greckie ziemiach ruskich od połowy wieku XIV» (1897)
  • «Jan Argyropul i promocja jego doktorska w Padwie w lipcu 1444 roku» (1902)
  • «Ostatnie słowo Pawła Włodkowica o zakonie krzyżackim» (1902)
  • «Moderniści katoliccy Kościoła lwowskiego w wieku XVI» (1908)
  • «Uchrześcijanienie Litwy przez Polskę» (1914, в: Polska i Litwa w dziejowym stosunku)
  • «Dwaj dominikanie krakowscy: Jan Biskupiec i Jan Falkenberg. W pięćsetną rocznicę odwołania satyry antypolskiej Falkenberga w Rzymie 1424» (1925)

Відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Biogramy uczonych polskich, Część I: Nauki społeczne, zeszyt 1: A–J. — Wrocław 1983. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Непомуцен_Фіялек&oldid=37975193