Ян Францішек Любовецький
| Ян Францішек Любовецький | |
|---|---|
| Jan Franciszek Lubowiecki | |
| Псевдо | Jan Franciszek Lubowicki |
| Народився | близько 1630 |
| Помер | 1674 |
| Країна |
Річ Посполита .svg){kind=small} Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | дипломат, урядник |
| Відомий завдяки | підписант Бучацького мирного договору |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | волинський і холмський каштелян, староста тлумацький, ліпницький, радомський, пунський |
| Попередник | Станіслав Беневський |
| Наступник | Стефан Ледуховський (волинський каштелян) |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Любовецькі |
| У шлюбі з | Анна Констанція з Харленських |
 варіант гербу Шренява | |
Ян Францішек Любовецький (іноді Ян Францішек Лубовіцький[1], Францішек Лубовіцький[2], Любовіцький; пол. Jan Franciszek Lubowiecki; близько 1630—1674) — польський шляхтич, урядник, політичний діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої), дипломат. Представник роду Любовецьких гербу Шренява.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився близько 1630 року.[3] Мав рідних братів Францішека, королівського придворного й підполковника, добжинського підчашого, та Миколая.[4]
Підписав вибір королем Польщі Яна ІІ Казимира як представник Каліського воєводства, а Міхала Корибута Вишневецького та Яна ІІІ Собеського — як представник Волинського. Як делегат короля Міхала Корибута Вишневецького брав участь у перемовинах з турками, після яких було підписано Бучацький мирний договір. З ним також були чернігівський каштелян Ґабріель Сільніцький, підскарбій надвірний коронний Ян Шумовський.[5]
Посади (уряди): королівський секретар (1641[6]), волинський (1661) і холмський (1659) каштелян, староста тлумацький (1659[6]), ліпницький, радомський (1665), пунський (1658), стольник цеханувський. 1641 року отримав поселення Охотниця (пол. Ochotnica) в Чорштинському повіті. Брав активну участь у громадському та політичному житті Речі Посполитої, неодноразово згаданий в «конституціях» сеймів. Помер 1674 року[6].
Сім'я[ред. | ред. код]
Дружина — Анна Констанція з Харленських, донька володимирського підкоморича[7]; для неї це був другий шлюб (у 1653 році стала вдовою після смерти першого чоловіка князя Костянтина Пузини). Дітей у шлюбі вони не залишили, Констанція після смерті Яна Францішека вийшла за Габріеля Сільніцького (кам'янецький каштелян у 1678 році).[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Смолій, Степанков, с. 263.
- ↑ Смолій, Степанков, с. 415.
- ↑ Jan Franciszek Lubowicki z Lubowic h. Śreniawa (ID: 15.124.72) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 15. — S. 89. (пол.)
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 9. (пол.)
- ↑ а б в г Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 15. — S. 88. (пол.)
- ↑ Означає, що його батько був підкоморієм.
Джерела[ред. | ред. код]
- Смолій В., Степанков В. Петро Дорошенко. Політичний портрет: наукове видання [Архівовано 8 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — К. : Темпора, 2011. — 632 с. — ISBN 978-617-569-051-2.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1912. — Cz. 1. — T. 15. — S. 88—89. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 820 s. — S. 180. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Jan Franciszek Lubowicki z Lubowic h. Śreniawa (ID: 15.124.72) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |