Ян ван де Вельде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян ван де Вельде
«Портрет Арнода ван Гавена»
Псевдо Луїс-Огюст
Народився 1593(1593)
Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди
Помер 1641(1641)
Енкхейзен
Громадянство Республіка Об'єднанних провінцій
Національність голландець
Діяльність художник, гравер
Відомі учні Cornelis Goutsbloemd
Знання мов нідерландська[1][2]
Magnum opus Winter landscaped
Конфесія кальвінізм
Рід Велде
Батько Ян ван де Вельде
Мати Майкен ван Брахт
У шлюбі з Стин'є Фридирікзон
Діти 1 син

Ян ван де Вельде, також Велде (нід. Jan van de Velde, 1593 — 1641, Енкхейзен) — нідерландський художник, малювальник, гравер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином переписувача книг, каліграфа та викладача Яна ван де Вельде. Народився або у Роттердамі, або в Делфті. Дитинство провів у Роттердамі. З дитинства виявив хист до малювання, тому батько віддав Яна на навчання до художника Якоба Матхама з Гарлему.

Після проходження навчання Ян ван де Вельде стає самостійним художником, у 1614 році його приймають до гарлемської гільдії художників Св. Луки. Стає доволі відомим художником, майстром портрету та пейзажу. У 1617 році здійснив подорож до Італії. У 1618 році одружився зі Стин'є Фридирікзон.

У 1630-х роках був одним з керівником гільдії Св. Луки у Гарлемі. У 1636 році перебирається до містечка Енкхейзен, час від часу здійснюючи подорожи уздовж Рейну. Помер у 1641 році. Його справу продовжив син Ян.

Творчість[ред. | ред. код]

Ян ван де Вельде здобув популярність перш за все як рисувальник і гравер пейзажів. Його творчість мала вплив на інших майстрів жанру, в тому числі Рембрандта та двоюрідного брата Есаяса. Велику популярність здобула його серія гравюр із сценами міського життя Гарлему (1616 рік). До 1636 року художник зробив ще близько 60 гравюр з видами північної Голландії. Відомий також як анімаліст (при цьому ретельно вимальовував кожну рису тварини).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hermann Arthur Lier: Velde, van de. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 39, Duncker & Humblot, Leipzig 1895, S. 557–563.
  • Émile Michel, Les Van Velde, Paris, Elibron Classics séries,‎ 2006, 132 p. (ISBN 054374390X)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl