Яремчук Ольга Зеновіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Зеновіївна Яремчук
Ольга Зеновіївна Яремчук
Ольга Зеновіївна Яремчук
Ольга Зеновіївна Яремчук
Народилася 11.09.1984[джерело не вказане 1098 днів]
с. Орихівчик, Бродівський район, Львівська область, УРСР, СРСР[джерело не вказане 1098 днів]
Країна  УРСР → Україна Україна
Національність українка[джерело не вказане 1098 днів]
Alma mater Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Галузь біохімія
Заклад Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
CMNS: Яремчук Ольга Зеновіївна у Вікісховищі

Яремчук Ольга Зеновіївна (нар. 11 вересня 1984 р.[джерело не вказане 1098 днів], с. Орихівчик[джерело не вказане 1098 днів] Бродівського району Львівської області[джерело не вказане 1098 днів]) — українська вчена у галузі біохімії, доктор біологічних наук (2021), професор кафедри медичної біохімії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

У 2001 році вступила до Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, який з відзнакою закінчила у 2006 році за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія і біологія».

З 2006 року працює у Тернопільському національному медичному університеті: старший лаборант кафедри фармакології з клінічною фармакологією (2006—2010)[2], асистент кафедри медичної біохімії (2010—2013), старший викладач цієї ж кафедри (2013—2014)[3].

З 2013 р. по 2018 р. — помічник проректора з науково-педагогічної роботи та соціальних питань, керівник Центру виховної роботи та культурного розвитку[4].

2014—2021 р. — доцент кафедри медичної біохімії Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського[3].

З листопада 2021 р. — по даний час — професор кафедри медичної біохімії Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського[5].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 2012 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Особливості біохімічних процесів у печінці та нирках при експериментальному ураженні підшлункової залози та способи їх корекції» із спеціальності 03.00.04 — біохімія (науковий керівник — проф. Посохова К. А.) у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича[6].

У 2021 р. захистила докторську дисертацію на тему «Механізми дії модуляторів системи нітроген оксиду за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому» у Національному університеті біоресурсів і природокористування України із спеціальності 03.00.04 — біохімія (науковий консультант — проф. Посохова К. А.)[1] [Архівовано 4 червня 2021 у Wayback Machine.].

У 2021 році отримала звання професора[7].

Наукові інтереси: біохімія оксидативного та нітрооксидативного стресу, вивчення ролі нітроген оксиду в механізмах розвитку гострого панкреатиту та антифосфоліпідного синдрому, біохімія гемостазу, дослідження механізмів ендотеліальної дисфункції при антифосфоліпідному синдромі. Член Українського біохімічного товариства.

Доробок[ред. | ред. код]

Автор і співавтор понад 120 наукових і навчально-методичних праць, 1 посібник, 3 патентів України на корисну модель[2] [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.][8].

Основні наукові праці

  1. Yaremchuk O. Z., Posokhova K. A., Kuzmak І. P., Kulitska M. I., Klishch I. М., Korda M. M. Indexes of nitric oxide system in experimental antiphospholipid syndrome. Ukr. Biochem. J. 2020. Vol. 92(1). Р. 75–83.
  2. Yaremchuk O. Z. Contents of Myelin Basic Protein and Autoantibodies against Brain Proteins in the Experimental Antiphospholipid Syndrome. Neurophysiology. 2020. Vol. 52(2). Р. 116—123.
  3. Яремчук О. З., Посохова Е. А., Лихацкий П. Г., Летняк Н. Я., Кулицкая М. И., Кузьмак И. П., Лисничук Н. Е., Делибашвили Д. Г. Продукция активных форм кислорода и развитие апоптоза в лейкоцитах крови при экспериментальном антифосфолипидном синдроме. Georgian Medical News. 2020. Vol. 2(299). Р. 120—125.
  4. Яремчук О. З., Сорока Ю. В., Кулицкая М. И., Кузьмак И. П., Черняшова В. В., Наморадзе М. Ш., Делибашвили Д. Г. Посохова Е. А. Нейропротекторный эффект аминогуанидина при экспериментальном антифосфолипидном синдроме на фоне беременности. Georgian Medical News. 2020. Vol. 4(301). Р. 159—165.
  5. Yaremchuk O. Z., Posokhova K. A., Lykhatskyi P. H., Letniak N. Ya., Moseychuk I. P. L-arginine and aminoguanidine effect on the cytokine profile in obstetric antiphospholipid syndrome. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2020. Vol. 11(1). Р. 136—139.
  6. Yaremchuk O. Z., Posokhova K. A. Content of GFAP in the Brain of BALB/C Mice with the Antiphospholipid Syndrome: Effects of L-Arginine and Aminoguanidine. Neurophysiology. 2019. Vol. 51(6). P. 409—415.
  7. Яремчук О. З., Посохова Е. А., Бандас И. А., Курило К. И., Цибульская Л. С. Исследование основного протеина миелина в ткани головного мозга мышей BALB/c при экспериментальном антифосфолипидном синдроме и при действии модуляторов синтеза оксида азота. Georgian Medical News. 2019. Vol. 12(297). P. 135—140.
  8. Яремчук О. З, Посохова К. А., Куліцька М. І. Вплив L-аргініну та аміногуанідину на показники вільнорадикального окиснення у нирках при експериментальному антифосфоліпідному синдромі. Світ медицини та біології. 2018. № 3(65). С. 210—214.
  9. Яремчук О. З., Посохова К. А. Зміни біохімічних показників печінки та нирок при експриментальному ураженні підшлункової залози та за дії модуляторів синтезу оксиду азоту і рекомбінантної супероксиддисмутази. Український біохімічний журнал. 2011. Т. 83, № 4. С. 58–67.

Державні нагороди України[ред. | ред. код]

Подяка Прем'єр-міністра України за вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку системи охорони здоров'я, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм (2017 р.)[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кафедра медичної біохімії ТНМУ. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  2. ↑ Кафедра фармакології з клінічною фармакологією. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  3. ↑ а б Історія кафедри біохімії. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 4 червня 2021.
  4. ↑ Центр виховної роботи та культурного розвитку // Крізь призму минулого до сьогодення / [Корда М. М., Федонюк Л. Я., Паламарчук А. І. та ін.]; за ред. М. М. Корди, Л. Я. Федонюк. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2017. — С. 373.
  5. ↑ Засідання вченої ради ТНМУ. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  6. ↑ Яремчук О.З. НБУВ. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
  7. ↑ Про затвердження рішень атестаційної колегії міністерства. МОН України. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  8. ↑ Наукові публікації О. З. Яремчук. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  9. ↑ ТДМУ відзначив своє 60-річчя. Сайт ТНМУ. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 18 травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яремчук_Ольга_Зеновіївна&oldid=35933318