Ярославська школа зодчества
Ярославська (або верхньоволзька) школа зодчества — архітектурна школа XVII століття в Ярославлі. Одна з найвідоміших та найхарактерніших архітектурних шкіл Московського царства. В XIX столітті, разом з узороччям та іншими стилями російської допетровської архітектури є одним з джерел псевдоросійського стилю.
Історія[ред. | ред. код]
Першим храмом Ярославля, збудованим в XVI столітті, був собор Спаса Преображення в Спасо-Преображенському монастирі, збудований імовірно італійцем в 1505–1515 роках. Загалом кам'яне будівництво тоді в Ярославлі мало епізодичний характер, проте після закінчення Смутного часу кам'яне будівництво тут відновилося найраніше — перебудовано Входоєрусалимську церкву Спасо-Преображенського монастиря (1617 рік), відновлюється будівництво Толзького монастиря, а також коштом купця Надії Свєтєшникова в 1620-1622 роках збудовано церкву Миколи Чудотворця (Надєїна). Саме остання вважається першою пам'яткою ярославської архітектурної школи.
Загалом у XVII столітті ярославське зодчество демонструє протилежну до характерної для московського зодчества тенденцію - якщо московські храми доби узороччя аж до 1670-х зменшувалися в розмірах (в першу чергу поздовжніх зі зростанням прибудованої трапезної), то ярославські храми навпаки збільшувалися в розмірах, в першу чергу теж поздовжніх завдяки зсуву підкупольних стовпів до вівтаря (церква Іоанна Предтечі в Толчкові мала розміри власне храму 21 м на 24 м). Загалом до кінця століття було збудовано 44 кам'яні храми ярославської архітектури[1].
В 1680–1690-х традиційна конструкція чотиристовпного храму змінилася невеликими безстовпними храмами з прибудованою трапезною, запозиченими ймовірно з московського узороччя, хоча окремі великі храми продовжували будуватися аж до 1710-х. В подальшому архітектура храму розвивалась по інерції, аж доки в середині XVIII століття ярославська школа була витіснена аннинським та єлизаветинським бароко.
В XIX та XX столітті ярославське зодчество вплинуло на формування псевдоросійського стилю.
Характеристика церковних споруд[ред. | ред. код]
Чотиристовпні храми[ред. | ред. код]
Шестистовпні храми[ред. | ред. код]
Шестистовпних храмів ярославського стилю було збудовано лише два: нині зруйнований Успенський собор в Ярославлі та збудована за його подобою церква Різдва Богородиці Великосільського комплексу в селі Велике Ярославської області. За характеристиками схожі на чотиристовпні холодні храми.
Безстовпні храми[ред. | ред. код]
Безстовпні храми спочатку будувалися як трапезні коло холодних храмів, проте починаючи з 1680-х вони витісняють чотиристовпні холодні храми (імовірно, під впливом узороччя), і будувалися до середини XVIII століття. Були ліпше освітленими, ніж чотиристовпні храми, мали одну баню зі світловим барабаном або п'ять глухих.
Дзвіниці[ред. | ред. код]
Впродовж всього XVII століття для ярославської архітектури були характерні традиційні для тодішньої російської архітектури шатрові дзвіниці, проте наприкінці століття набули поширення незвичні багатоярусні дзвіниці[2]. Одна з таких дзвіниць збудована 1690 року в складі комплексу церкви Іоанна Предтечі в Толчкові.
Цивільні споруди та фортифікації[ред. | ред. код]
Окрім храмового будівництва також було поширене будівництво цивільних споруд. З них найбільше до сьогоднішнього дня збереглся палати митрополита та дім Іванова на вулиці Чайковського, 4.
До нашого часу з фортифікацій ярославської школи більш-менш збереглися лише мури Спаського монастиря. З фортифікацій власне Ярославля збереглися перебудованими лише дві (Власьєвська та Волзька) вежі.
За межами Ярославля[ред. | ред. код]
Храми будувалися в районі верхньої течії Волги (від Костроми до Углича, звідси в назві "верхньоволзька"). Найвизначніші пам'ятки збереглися в Тутаєві (серед них Воскресенський собор) та Угличі.
За межами Ярославської області храми будувалися в Костромі.
Список архітектурних споруд[ред. | ред. код]
| Об'єкти, що не збереглись у первісному вигляді або дійшли у зруйнованому стані | |
| Об'єкти, що повністю втрачені |
Чотиристовпні храми[ред. | ред. код]
.jpg)
Шестистовпні храми[ред. | ред. код]
| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Успенський собор | Ярославль, Ярославська область | 1659 | Зруйнований в 1937 році[5]. | 
|
| Церква Різдва Богородиці Великосільського комплексу | Велике, Ярославська область | 1709-1712 | 
|
Безстовпні храми[ред. | ред. код]
| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Церква Богоявлення | Ярославль, Ярославська область | 1684–1693 | 
| |
| Церква Благовіщення | Ярославль, Ярославська область | 1688–1702 | _%D0%B2_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5.jpg)
| |
| Церква Миколи Рубленого | Ярославль, Ярославська область | 1695 | 
|
Дзвіниці[ред. | ред. код]
Окремо стоячі дзвіниці
| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Дзвіниця церкви Різдва Христового | Ярославль, Ярославська область | сер. XVII століття | Цікава тришатрова дзвіниця.[2] | |
| Дзвіниця Успенського собору | Ярославль, Ярославська область | сер. XVII століття | Була шатровою. Знищена 1870 року, під час будівництва багатоярусної дзвіниці[5]. | |
| Дзвіниця церкви Іоана Златоуста в Коровниках | Ярославль, Ярославська область | 1680-ті | [2] | |
| Дзвіниця церкви Іоанна Предтечі в Толчкові | Ярославль, Ярославська область | 1690 | [2] | 
|
| Дзвіниця церкви Архангела Михаїла | Ярославль, Ярославська область | кін. XVII століття | [2] | |
| Дзвіниця Великосільського комплексу | Велике, Ярославська область | 1758–1761 | Побудована на місці старої, яка зруйнувалася через помилки у будівництві. | 
|
Цивільні споруди[ред. | ред. код]
| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Палати митрополита | Ярославль, Ярославська область | кінець 1680-тих - початок 1690-тих | 
| |
| Дім Іванова | Ярославль, Ярославська область | друга половина XVII століття | .JPG)
| |
| Північно-східний корпус келій Спаського монастиря | Ярославль, Ярославська область | 1670–1690-ті | ||
| Дім Коритова | Ярославль, Ярославська область | XVII століття | 
| |
| Дім Петеревського | Ярославль, Ярославська область | кінець XVII століття - початок XVIII століття |
Фортифікаційні споруди[ред. | ред. код]
| Назва | Місце розташування | Час будівництва | Примітки | Фото |
|---|---|---|---|---|
| Мури Спаського монастиря | Ярославль, Ярославська область | 1620–1630-ті | Перебудовані в XIX столітті | 
|
| Міські мури | Ярославль, Ярославська область | 1658–1659 | Збереглися лише 2 вежі в перебудованому вигляді | 
|
Див. також[ред. | ред. код]
- Архітектура Росії
- Узороччя
- Північноросійський архітектурний стиль
- Архітектура Ярославля
- Псевдоросійський стиль
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Архитектурные формы "холодных" храмов "ярославской школы" (С. С. Попадюк), (1983, Памятки русской архитектуры и монументального искусства. Стиль, атрибуции, датировки) [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д Колокольни города Ярославля. Zvon.ru. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 2019-02-19 (рос.).
- ↑ Церковь Воздвижения Честного Креста Господня Воздвиженского прихода. Храмы России. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 2019-02-18 (рос.).
- ↑ а б Церковь Петра и Павла на Волжском берегу. Ярославский край. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 2019-02-18 (рос.).
- ↑ а б Успенский кафедральный собор в Ярославле: история, фотографии, богослужения. Путешествия с Марией Анашиной. 11 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 2019-02-19 (рос.).
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
