Ярослав Коціан
| Ярослав Коціан | |
|---|---|
 | |
| Народився |
22 лютого 1883[1][2][…] Ústí nad Orlicíd, Східно-Чеська область[4][6][…] |
| Помер |
8 березня 1950[1][2][…] (67 років) або 7 березня 1950[4][5] (67 років) Прага, Чехословаччина[1][4][…] |
| Поховання | Вишеградський цвинтар[7] |
| Країна |
 Чехословаччина |
| Діяльність | композитор, скрипаль, музичний педагог, викладач університету, педагог |
| Alma mater | Празька консерваторія |
| Вчителі | Отакар Шевчик і Антонін Леопольд Дворжак |
| Відомі учні | Йозеф Сук, Alexandr Plocekd, Jan Sedivkad і Václav Snítild |
| Знання мов | чеська |
| Заклад | Празька консерваторія |
| Жанр | класична музика і духовна музика |
| Батько | Julius Kociand |
| IMDb | ID 0462546 |
Ярослав Коціан (чеськ. Jaroslav Kocian; 22 лютого 1883, Усті-над-Орлиццю — 8 березня 1950, Прага) — чеський скрипаль, музичний педагог і композитор.
Син музиканта. Почав вчитися грі на скрипці в чотирирічному віці і в тому ж році вперше виступив публічно. Після свого батька навчався у керівника міського хору Йозефа Забродського, а в 1893 році поступив в Празьку консерваторію в клас Отакара Шевчика, однокласником якого колись був його батько. Композицію вивчав під керівництвом Антоніна Дворжака, навчався також грі на фортепіано. При випуску з консерваторії (1901) протягом трьох днів виступив в Рудольфінум як скрипаль (з концертом Ніколо Паганіні), як композитор і диригент (з виконанням свого «Романсу для скрипки з оркестром») і як піаніст (у складі фортепіанного тріо).
Починаючи з 1901 року гастролював по різних країнах Європи, в 1902 дебютував в нью-йоркському Карнегі-холі. У 1907 на запрошення свого товариша по навчанню Франтішека Ступки влаштувався в Одесі, зайнявши місце педагога в Одеському училищі Імператорського Російського музичного товариства та очоливши струнний квартет (друга скрипка Ступка, альт Йосип Перман, віолончель Ладислав Зеленка). Потім в 1908—1909 рр. працював в Санкт-Петербурзі як перша скрипка Квартету герцога Мекленбурзького. Повернувшись до Чехії, продовжив гастрольну кар'єру по всьому світу, завершивши виконавську діяльність в 1928 році і повністю присвятивши себе викладанню. З 1929 професор Празької консерваторії, в 1939—1940 рр. її ректор; серед учнів Коціана — Йозеф Сук (молодший), Вацлав Снітіл, Ян Седівка, Еде Затурецький та ін. У 1943 вийшов на пенсію.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #103989013 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ BillionGraves — 2011.
Посилання[ред. | ред. код]
- Коціан Ярослав // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — 663 с.