Яр «Намелвій»
Яр «Намелвій» (молд./рум. Râpa Namălvii)[2] або Немилвій (молд./рум. Nămâlvii / Nămîlvii)[3] — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу у Флорештському районі Молдови. Знаходиться на південно-східній околиці села Бурсук. Має площу 100 га,[2] або 35 га згідно з останніми вимірюваннями.[3] Об'єктом керує мерія муніципалітету Жапка.[3]
Геологічна пам'ятка була досліджена і вперше описана геологами І. Атанасіу в 1945 році та Йоном Суховим в 1947 році. Інші дослідники (Нєґру, Штефирца та ін.) виявили волинські палеоботанічні залишки, де переважають тропічні та субтропічні форми.[4]
Відслонення розташоване на правому березі потоку Немилвій, притоки р. Дністер. Водне русло глибоко розсікає породи субстрату, утворюючи ущелиноподібну долину. Схили вкриті рослинністю і лише подекуди видніються сарматські скелі. У верхній частині відслонення залягають бессарабські вапняки.[3]
В околицях відслонення на висоті 28 м з’являються крейдяні відкладення, а на 5 км на північ, біля села Жапка, з’являються на 93 м, тобто при перепаді висот бл. 65 м. Швидше за все, це пояснюється специфікою палеорельєфу верхньої крейди, в тому числі і палеогену.[4]
Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 13.03.1962 р. № 111 об'єкт взято під охорону держави, а охоронний статус знову підтверджено Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 р. № 5 та Закону № 1538 від 25 лютого 1998 року про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам’ятки природи на момент публікації закону 1998 року було сільськогосподарське підприємство «Молдова»[2], але тим часом воно було передано муніципалітету Жапка.[3]
Об'єкт становить міжнародний науковий інтерес для геологічного картографування та стратиграфічного вивчення осадових утворень Східно-Європейської платформи, а також для збору палеонтологічного, палеоботанічного та археологічного матеріалу.[5]
За станом на 2016 рік природна зона не має інформаційного щита. Рекомендується активізувати палеонтологічні та палеоботанічні дослідження та включити заповідну територію до регіональних туристичних маршрутів.[5]
- Mogorici, Cristina; Nicoara, Igor (2014). Rezervații (Monumente) geologice și paleontologice din nord-estul Republicii Moldova. Acta Musei Tutovensis. Bârlad (IX-X): 280-288. Процитовано 18 листопада 2018.
- Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Stiința. с. 34-35. ISBN 978-9975-85-058-2.
- ↑ http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
- ↑ а б в Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Процитовано 8 серпня 2017.
- ↑ а б в г д Postolache та ін., 2016, с. 34.
- ↑ а б Mogorici та Nicoara, 2014, с. 285.
- ↑ а б Postolache та ін., 2016, с. 35.