Яхно Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яхно Іван Васильович
Народився 10 вересня 1937(1937-09-10) (86 років)
Липове, Глобинський район, Полтавська область
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність педагог, краєзнавець
Alma mater Черкаський педагогічний інститут
Вчене звання Вчитель-методист
Нагороди

СРСР:

Орден Дружби народів
Звання  Капітан

Іва́н Васи́льович Яхно́ (10 вересня 1937(19370910), с. Липове, Глобинський район, Полтавська область) — педагог, краєзнавець, автор п'яти книг про село Матусів. Лауреат обласної краєзнавчої премії ім. Михайла Максимовича (2009)[1], почесний член Національної спілки краєзнавців України (2015)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 вересня 1937 року у селі Липове. З молодого віку був привчений до фізичної праці, працюючи на заможних людей та у місцевому колгоспі під час літніх канікул. Після закінчення липівської семирічної школи, навчався у святилівській середній школі. Після здобуття середньої освіти, в 1954 році поступив до залізничного училища № 4 міста Сміла. Одержавши диплом помічника машиніста паровоза, працював кочегаром паровозного депо станції ім. Т. Г. Шевченка.

1957—1960 роки відбував військову службу в армії. Після демобілізації навчався у Черкаському педагогічному інституту. Після його закінчення, три роки працював вчителем англійської мови у с. Плужне Хмельницької області.

З 1968 року живе у селі Матусів, Шполянського району (тепер — Звенигородського). Сорок років працював вчителем англійської мови, з них  двадцять вісім (з 1969 по 1997) — очолював педколектив. Був безпосереднім учасником будівництва та облаштування нового приміщення школи. Загальний трудовий стаж становить 54 роки, педагогічний — 48 років. Має професійне звання «Вчитель-методист».

Іван Васильович — ветеран праці[3], є почесним членом Національної спілки краєзнавців України[2]. Нагороджений орденом Дружби народів та медаллю Макаренка, знаком «Відмінник освіти України», лауреат обласної краєзнавчої премії ім. Михайла Максимовича[1]. Неодноразово обирався депутатом сільської ради, членом виконкому.

Завдяки захопленню Івана Васильовича краєзнавством та його наполегливій творчій праці, Матусів має п'ять ілюстрованих книг про село та його людей.

Список книг[ред. | ред. код]

  • «Сторінки з історії села Матусів» (2008)
  • «Журба і радість у долях наших» (2012)
  • «Легенди та пейзажі села Матусів» (написана в співавторстві з донькою Ольгою Збризькою) (2014)
  • «На перехрестях долі» (2016)
  • «Матусяночки Черкаського краю» (2019)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Лауреати. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  2. а б Іван Яхно став членом Національної спілки краєзнавців України. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 25 березня 2016.
  3. Ветеран педагогічної праці. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.