Яшвіль Лев Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Михайлович Яшвіль
Народження 17 серпня 1772(1772-08-17)
Смерть 19 квітня (1 травня) 1836(1836-05-01) (63 роки)
Київ
Поховання Видубицький монастир
Країна Російська імперія
Рід військ артилерія
Роки служби 17861832
Звання генерал від артилерії
Війни / битви Російсько-турецька війна (1787—1792)
Франко-російська війна 1812
Автограф
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
CMNS: Яшвіль Лев Михайлович у Вікісховищі

Лев Михайлович Яшвіль (17 серпня 1772 — 19 квітня (1 травня) 1836, Київ[1]) — князь, герой франко-російської війни 1812 року, генерал від артилерії, георгіївський кавалер, кавалер золотої шпаги, брат Володимира Яшвіля.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 (17 серпня) 1772 року. Походив із грузинського княжого роду. За царювання імератриці Катерини II разом зі старшим братом князем Володимиром в 1784 році був відправлений до Росії для навчання військовій справі в Артилерійський та інженерний шляхетський кадетський корпус.

Службу розпочав 12 травня 1786 року, по закінченню навчання. Був направлений багнет-юнкером в Бомбардирський полк. Брав участь у російсько-турецькій війні 1787—1792 років (в 1787 році при захисті Кінбурна і при облозі Очакова, при облозі і штурмі Акермана (вересень 1789 року), Бендер (листопад 1789 року) і Ізмаїла (грудень 1790 року). В 1787 році за бойові заслуги отримав чин поручика.

За відзнаки під час придушення Польського повстання 1794 року нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня. В 17941799 роках — в кінній артилерії, 1799 року в лейб-гвардії Артилерійського батальйону, капітани гвардії. З 1800 року в лейб-гвардії кінно-артилерійського батальйону, з травня 1800 року — полковник. З 1803 року в 1-му кінно-артилерійському батальйоні.

В 18051806 роках командир роти 1-го кінно-артилерійського батальйону. В 1806 році переведений у 6-у бригаду. Учасник французьких кампаній 18051807 років. Воював під Вішау, Гейльсбергом, Аустерліцем, Пултуськом, Прейсіш-Ейлау, Гуттштадтом, Фрідландом. За відзнаки при Фрідланді нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня. 16 березня 1808 року отримав звання генерал-майора.

На початку Франко-російської війни 1812 року командував 4-ю артилерійською бригадою у складі 1-го піхотного корпусу генерала П. Х. Вітгенштейна. Брав участь в ар'єргардних боях при Якубові, Клястицях, Головчиці, Смолянах, Борисові. 24 серпня 1812 року за відзнаку у битві при Головчино отримав звання генерал-лейтенанта. З 1813 року — начальник артилерії головної діючої армії і в цій якості брав участь у кампанії 18131814 років. Керував артилерією під Лютценом, Бауцені, в Шампані. У 18161832 роках командувач артилерією 1-ї армії. З 1 січня 1819 року — генерал від артилерії, з 1831 року — генерал-ад'ютант. Учасник придушення Польського повстання 1831 року. З 1832 року — член Військової ради.

Могила Лева Яшвіля

З липня 1832 року у відставці за хворобою. Помер 19 квітня (1 травня) 1836 року. Похований в Києві на цвинтарі Видубицького монастиря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. приведені дати народження і смерті вказані на могилі

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Наполеоновские войны 1799—1815. Биографический энциклопедический словарь, Москва, 2003;
  • «Словарь русских генералов, участников боевых действий против армии Наполеона Бонапарта в 1812—1815 гг.» // Российский архив. Т.VII — М.: студия «ТРИТЭ» Н.Михалкова, 1996, с.636-637.

Посилання[ред. | ред. код]