12150 Де Ройтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
12150 Де Ройтер
Відкриття
Відкривач К. Й. ван Гаутен,
І. ван Гаутен-Ґроневельд,
Т. Герельс
Місце відкриття Паломарська обсерваторія
Дата відкриття 25 березня 1971
Позначення
Названа на честь Михайло де Рюйтер
Тимчасові позначення 1051 T-1
1963 TF1
1979 WF2
1984 WB5
1989 SY7
1997 EC48
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,994808889365 а. о.
Перигелій 2,839450924087 а. о.
Афелій 3,150166854644 а. о.
Ексцентриситет 0,051875752683
Орбітальний період 1893,006465148 д
Середня орбітальна швидкість 0,190173676967 °/д
Середня аномалія 149,9048376198°
Нахил орбіти 10,52418572382°
Довгота висхідного вузла 357,0794270611°
Аргумент перицентру 149,6213988432°
Фізичні характеристики
Стандартна зоряна величина 12,3

12150 Де Ройтер (12150 De Ruyter) — астероїд головного поясу, відкритий 25 березня 1971 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,228.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 12150 Де Ройтер (англ.) . Процитовано 2014.05.02. Останнє спостереження 2013.05.20.


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]