1834 у науці
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| 1834 рік у науці | ||
| 1832 1833 — 1834 — 1835 1836 | ||
| Див. також: Інші події у 1834 | ||
Події[ред. | ред. код]
- У березні Вільям Вевелл (анонімно) уперше вжив термін науковець (scientist)[1].
Астрономія[ред. | ред. код]
- 14 березня Джон Гершель відкрив зоряний кластер, нині відомий як NGC 3603.[2]
- Герман Гельмгольц запропонував, що джерелом енергії Сонця є гравітаційне стиснення.
- Йоганн Генріх фон Медлер та Вільгельм Бер опублікували Mappa Selenographica — повну карту місячної поверхні.
- Томас Джеймс Гендерсон отримав призначення першого королівського астронома Шотландії.
Біологія[ред. | ред. код]
- Джеймс Педжет відкрив у людських м'язах черв'яка паразита, що викликає трихінельоз.
- Фелікс Дюжарден запропонував виділити одноклітинні організми в окрему групу.
Хімія[ред. | ред. код]
- Фрідліб Рунге відкрив фенол, екстрагувавши його з вугільного дьогтю.
Геологія[ред. | ред. код]
- Фрідріх Альберт фон Альберті дав назву тріасовому періоду.
Палеонтологія[ред. | ред. код]
- Залишки великого доісторичного кита базилозавра виявлено у скелистих відкладах еоцену. Його прийняли за рептилію.[3][4][5]
Математика[ред. | ред. код]
- Чарлз Беббідж розпочав роботу над концепетуальним дизайном "аналітичної машини"[6][7][8].
Механіка[ред. | ред. код]
- Карл Густав Якоб Якобі відкрив еліпсоїд Якобі.
- Шотландський морський офіцер Джон Скотт Расселл уперше спостеріг солітон.[9]
Фізика[ред. | ред. код]
- Еміль Клапейрон сформулював другий закон термодинаміки.
- Майкл Фарадей у публікації "On Electrical Decomposition" у Philosophical Transactions of the Royal Society,запропнував терміни електрод, анод, катод, аніон, катіон, електроліт та електроліз.[10]
- Жан-Шарль-Атанас Пельтьє відкрив ефект Пельтьє.
Технологія[ред. | ред. код]
- Сайрус Маккормік отримав патент США на жниварку.[11]
- Анлійський архітектор Джозеф Генсом запатентував кеб.[8][12]
- Якоб Перкінс створив холодильну машину, що використовула лід — пробраз холодильника.[13]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль Коплі отримав Джованні Плана[14]
Псилання на джерела[ред. | ред. код]
- ↑ scientist, n. Oxford English Dictionary online version. Oxford University Press. March 2011. Процитовано 5 квітня 2011. Шаблон:OEDsub [недоступне посилання з 01.01.2016]
- ↑ Sher, D. (1965). The Curious History of NGC 3603. Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. 59: 76. Bibcode:1965JRASC..59...67S.
- ↑ Gingerich, P. D. (2012). Evolution of Whales from Land to Sea (PDF). Proceedings of the American Philosophical Society. 156 (3): 309—323.
- ↑ Notice of fossil bones found in the Tertiary formation of the State of Louisiana. Transactions of the American Philosophical Society. 1834.
- ↑ †Basilosaurus Harlan 1834 (whale). PBDB.
- ↑ Hyman, Anthony (1982). Charles Babbage: pioneer of the computer. Oxford University Press. ISBN 0-19-858170-X.
- ↑ Babbage's Analytical Engine, 1834-1871 (Trial model). Science Museum (London). Архів оригіналу за 20 September 2010. Процитовано 1 жовтня 2010.
- ↑ а б Palmer, Alan; Palmer, Veronica (1992). The Chronology of British History. London: Century Ltd. с. 259—260. ISBN 0-7126-5616-2.
- ↑ Russell, J. Scott (September 1844), Report on waves, Fourteenth meeting of the British Association for the Advancement of Science (PDF), York, с. 311—390, процитовано 28 серпня 2012
- ↑ Faraday, Michael (1834). On Electrical Decomposition. Philosophical Transactions of the Royal Society. 124: 77—122. doi:10.1098/rstl.1834.0008. S2CID 116224057.
- ↑ Iles, George (1912). Cyrus H. McCormick. Leading American Inventors (вид. 2nd). New York: Henry Holt and Company. с. 276—314. Процитовано 31 December 2011.
- ↑ Penguin Pocket On This Day. Penguin Reference Library. 2006. ISBN 0-14-102715-0.
- ↑ Inventions of the 1800s timeline. softschools.com. Архів оригіналу за 18 травня 2015.
- ↑ Copley Medal | British scientific award. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 22 липня 2020.