2-й Хмельовий провулок (Житомир)
2-й Хмельовий провулок Україна | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Нова Рудня, Сурина гора |
| Район | Богунський |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви | Римо-Католицький кладбищенський провулок (провулок Римо-Католицького кладовища), Кладбищенський провулок |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 350 м |
| Поштові індекси | 10003 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Інфраструктура | |
| Забудова | садибна житлова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r14673407 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
2-й Хме́льовий провулок — провулок в Богунському районі міста Житомира.
Характеристики[ред. | ред. код]
Розташований у північно-західній частині міста, в історичній місцевості Нова Рудня, біля підніжжя Суриної гори.
Бере початок з Метеорологічного провулка, прямує на північний захід та завершується перехрестям з вулицею Маликова.
Провулок розташований у місцевості з яксраво вираженим рельєфом. Піднімаючись на Сурину гору, має стрімкі перепади висот на своєму кінці у порівнянні з початком.
Забудова провулка — садибна житлова, що сформувалася до Другої світової війни.
Історія[ред. | ред. код]
Перша назва провулка — Римо-Католицький кладбищенський провулок. На мапі міста 1915 року позначений як провулок Римо-Католицького кладовища.[1]
У 1969 році на прохання місцевих мешканців, провулку надано сучасну назву, оскільки провулок завершувався біля хмельових плантацій колгоспу ім. Мічуріна.
Провулок формувався як об'їзд Польського цвинтаря з північно-східного боку. До початку ХХ ст. сформувався житловий початок провулка. На мапах початку ХХ ст. провулок завершувався кутком; забудова провулка сформувалася до нинішньої садиби № 6.[2]
До Другої світової війни провулок сформувався остаточно. Згідно з мапами періоду німецької окупації, у провулку знаходилися садиби №№ 2 —18. На місці нинішньої вулиці Маликова провулок завершувався як житловий і повертав на захід, проходячи паралельно північній межі Польського кладовища та прямуючи до берега річки Кам'янки.
Наприкінці 1980-х років провулок з'єднався з новозбудованою вулицею Маликова, а колишнє продовження провулка у вигляді дороги, паралельній північній межі Польського кладовища зникло, оскільки там була збудована вулиця Маликова.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Polona. polona.pl. Процитовано 9 жовтня 2022.
- ↑ Карты двухверстовки квадрат 30-26. freemap.com.ua. Процитовано 9 жовтня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Геопортал Житомирської міської ради з використанням шару «Історичні плани».
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-84-X.
| |||||||||||||
