23 × 152 мм
| Набій калібру 23х152 мм | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||
| Тип набою: | малокалиберні автоматичні гармати | |||||||
| Країна-виробник: |
 СРСР | |||||||
| Історія виробництва: | ||||||||
| Виготовлялось: | 1941 | |||||||
| Балістичні властивості | ||||||||
| ||||||||
23×152 мм — унітарний набій для артилерійських систем.
Снаряд був розроблений в СРСР на початку 1941 року і спочатку використовувався в авіаційній гарматі ВЯ, яка встановлюється на штурмовики Іл-2. Після закінчення Другої світової війни надходив на озброєння армій соціалістичних держав (разом зі зброєю радянського виробництва).
Використовувався у вкладних стволиках для практичної стрільби з гармат танків і САУ.
Після війни на базі патрона ВЯ створений патрон для зенітних автоматів 2А7 («Шилка») і 2А14 (ЗУ-23-2).
- бронебійний запалювальний трасуючий (БЗТ)
- осколковий запалювальний (ОЗ)
- осколковий запалювальний трасуючий (ОЗТ).
- ↑ Automatic cannon ammunition 20-57mm calibers, applications and projectile developments (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтень 2016. Процитовано 2 березень 2016.
- Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии. — Минск : Харвест, 2000. — 1156 с. — ISBN 985-433-703-0.
- Широкорад А. Б. История авиационного вооружения. — Минск : Харвест, 1999. — 560 с. — ISBN 985-433-695-6.