9А38
| 9А38 | |
|---|---|
 | |
| Тип | Самохідна вогнева установка |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1978 — т. ч. |
| Оператори |
СРСР |
| Історія виробництва | |
| Виробник |
СРСР |
| Виготовлення | 1977–1982 |
| Характеристики | |
| Вага | 34 т |
| Довжина | 9 300 мм |
| Ширина |
3 250 мм у похідному положенні 9 030 мм у робочому положенні |
| Висота |
3 800 мм у похідному положенні 7 720 мм у робочому положенні |
| Обслуга | 4 особи |
|
| |
Головне озброєння |
3 х ЗКР 3М9М3/9М38 |
| Двигун | 710 к.с. |
| Дорожній просвіт | 450 мм |
Операційна дальність |
500 км |
| Максимальна глибина | 3,5 — 32 км |
| Швидкість | 65 км/год |
| Прохідність |
35° (підйом) 1,5 м (рів) 1 м (брід) |
9А38 — радянська самохідна вогнева установка зенітного ракетного комплекса 2К12М4 «Куб-М4».
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Самохідна вогнева установка 9А38 є сполучною ланкою між ЗРК 2К12 «Куб» та 9К37 «Бук». Входить до складу ЗРК 2К12М4 «Куб-М4». Самохідна вогнева установка може самостійно знаходити, розпізнавати та відкривати вогонь по цілях. Таким чином самохідна вогнева установка 9А38 містить у собі функції самохідної пускової установки (СПУ) та самохідної установки розвідки та наведення (СУРН). Самохідна вогнева установка 9А38 здатна знаходити цілі в заданому секторі та виконувати захоплення цілі, автосупровід, вирішувати передстартові завдання та виконувати наведення трьох власних зенітних керованих ракет та трьох зенітних керованих ракет сполученої з нею пускової установки 2П25М3.[1][2]
Самохідна вогнева установка 9А38 включає наступні елементи: радіолокаційну станцію 9С35, систему життєзабезпечення, цифрову обчислювальну систему, апаратуру навігації, орієнтування та топоприв'язки, систему розпізнавання «Свій-Чужий», телевізійно-оптичний візир, апаратуру зв'язку із самохідною установкою розвідки та наведення 1С91М3 та самохідною пусковою установкою 2П25М3.[1].
9А38 має змінні напрямні для пускового пристрою для зенітних керованих ракет 3М9М3 та 9М38.[1]
РЛС 9С35[ред. | ред. код]
Завдяки прогресу в галузі надвисокочастотного випромінювання, радіолокаційна станція 9С35 може виявляти, супроводжувати і підсвічувати ворожі цілі. 9С35 працює в сантиметровому діапазоні хвиль, використовує два передавачі (один імпульсного випромінювання, другий постійного) і має єдину антену. При труднощах із визначенням дальності або із виявленням і супроводом цілі застосовується датчик безперервного випромінювання. При підсвічуванні цілі для зенітних керованих ракет використовується датчик імпульсного випромінювання.[1]
Пошук цілей ведеться антеною за секторами електромеханічним способом. Моноімпульсний метод використовується під час супроводу цілі. Середній час пошуку по одному сектору складає близько 4 секунд в автономному режимі та 2 секунди в режимі цілевказівки. Один сектор є частиною простору в 120° за азимутом і 6° — 7° за підвищенням. РЛС 9С35 перемикається з чергового режиму у бойовий за 20 секунд.[1]
Точність визначення швидкості цілі становить від -20 до +10 м/с, помилки за дальністю не перевищують 175 м, а середньоквадратична помилка визначення кутових координат не більше 00-50 д. к.[1]
Ходова частина[ред. | ред. код]
Як база використовується шасі виробництва ММЗ, що має індекс ГБТУ «Об'єкт 569» (рос. Объект 569).[3]
Машини на базі[ред. | ред. код]
9А310 — самохідна вогнева установка ЗРК 9К37 «Бук»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Вестник ПВО: ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС 9К37 "БУК" (SA-11 Gadfly). Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 4 листопада 2010.
- ↑ Оружие России: «Куб» («Квадрат», 2К12, SA-6, Gainful), войсковой зенитный ракетный комплекс малой дальности[Архівовано 2010-02-27 у Wayback Machine.] Архівовано лютий 27, 2010 на сайті Wayback Machine.
- ↑ Вестник ПВО: САМОХОДНЫЙ ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС 2К11 "КРУГ" (SA-4 GANEF). Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 4 листопада 2010.