9С470
| 9С470 | |
|---|---|
 Командний пункт 9С470М1-2 ЗРК 9К37М1-2 «Бук-М1-2» на виставці в місті Жуковський | |
| Тип | Командний пункт |
| Походження |
 СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1979 — т. ч. |
| Оператори |
 Росія Україна |
| Війни | Російське вторгнення в Україну (2022)[1] |
| Історія виробництва | |
| Виробник |
СРСР Росія |
| Виготовлення | 1977 — т. ч. |
| Виготовлена кількість |
понад 1 700 одиниць |
| Характеристики | |
| Вага | 28 т |
| Довжина | 8 000 мм |
| Ширина | 3 300 мм |
| Висота | 3 800 мм |
| Екіпаж | 6 осіб |
|
| |
| Броня | протикульова |
| Двигун | 710 к.с. |
| Дорожній просвіт | 450 мм |
Операційна дальність |
500 км |
| Швидкість |
65 км/год (шосе) 45 км/год (бездоріжжя) |
| Прохідність |
35° (підйом) 1,5 м (рів) 1 м (брід) |
9С470 — радянський та російський командний пункт ЗРК 9К37 «Бук».
Опис конструкції[ред. | ред. код]
Пересувний командний пункт (пункт бойового управління[2]) 9С470 входить до складу ЗРК 9К37 «Бук» та призначений для прийому, обробки та відображення інформації про цілі. Інформація до командного пункту надходить від самохідних вогневих установок 9А310 та станцій виявлення та цілевказівки 9С18. Крім того, інформація про цілі може надходити від вищих командних пунктів. Командний пункт 9С470 здатний вибирати найбільш небезпечні цілі та розподіляти їх між вогневими установками, що знаходяться у підпорядкуванні. Передбачено два режими розподілу — ручний та автоматичний. Машина 9С470 організує роботу ЗРК 9К37 «Бук» в умовах застосування протирадіолокаційних ракет та при суттєвих перешкодах.[3]
Загалом за кожен цикл огляду станції виявлення 9С470 обробляє повідомлення про 46 цілей у зоні радіусом до 100 км та на висотах до 20 км, при цьому видає на самохідну вогневу установку 9А310 до 6 цілей. Точність вказівки до 1° за азимутом та підвищенням. Точність вказівки дальності цілі становить від 400 до 700 метрів.[4]
Ходова частина[ред. | ред. код]
Як база використовується шасі виробництва ММЗ, що має індекс ГБТУ — «Об'єкт 579» (рос. Объект 579).[4]
Модифікації[ред. | ред. код]
- 9С470 — командний пункт ЗРК 9К37 «Бук»
- 9С470М1 — командний пункт ЗРК 9К37М1 «Бук-М1». Зʼявилась можливість одночасного отримання інформації від командного пункту ППО армії, пункту керування ППО мотострілецької/танкової дивізії або від власної станції виявлення та цілевказівки.[5]
- 9С470М1-2 — командний пункт ЗРК 9К37М1-2 «Бук-М1-2»
Машини на базі[ред. | ред. код]
- 9С470МБ — командний пункт ЗРК «Бук-МБ». Білоруська модифікація командного пункту 9С470. Вперше продемонстрований на виставці МАКС-2005 у Жуковському. Порівняно з базовою машиною має іншу електронні пристрої, засоби зв'язку, топоприв'язки та інше обладнання.[6]
- 9С510 — командний пункт ЗРК 9К317 «Бук-М2». Має можливість видачі до 36 цілевказівок і управління одночасно шістьма секціями. Бойова маса 30 тон. Базова модель розміщена на гусеничній базі, проте є модифікація на колісному напівпричепі ЧМЗАП[ru] (автопоїзд 9001) для буксирування тягачем типу КрАЗ. Маса напівпричепа складає 25 тон.[7]
- 9С510Э — командний пункт ЗРК 9К317Э «Бук-М2Э»
- 9С510ЭК — колісний варіант командного пункту ЗРК 9К317ЭК «Бук-М2ЭК» на шасі МЗКТ.
- 9С512 — командний пункт ЗРК 9К317-1 на колісному шасі КрАЗ-260.[8]
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]
У березні 2022 року поблизу Києва був знищений російський командний пункт 9С470.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Робота артилерії ЗСУ по рашистам під Києвом: знищено командний пункт "Бука", КШМ та станцію РЕБ "Житель". defence-ua.com. Defense Express. 23 березня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ Сагула А. И., Бычковский В. Л., Кулагин С. В. «Стрельба и боевая работа на СОУ 9А310» — М.: МАТИ-РГТУ, 2006
- ↑ Василий Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 241
- ↑ а б Василий Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 242
- ↑ Василий Н. Я., Гуринович А. Л., Зенитные ракетные комплексы, стр. 247
- ↑ Вестник ПВО: ЗЕНИТНЫЙ РАКЕТНЫЙ КОМПЛЕКС «БУК-МБ». Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 28 листопада 2010.
- ↑ Зенитный ракетный комплекс средней дальности 9К317 «Бук-М2» (рос.). Ракетная техника. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 28 січня 2012.
- ↑ Полигон и научно-исследовательский центр Эмба, равных которому в мире не существовало (рос.). История Актюбинской области. 4 грудня 2012. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Василий Н.Я., Гуринович А.Л. Самоходные зенитные ракетные комплексы // Зенитные ракетные комплексы. — Справочное издание. — Минск : Белорусский дом печати, 2001. — С. 241—242. — 11000 прим.
- Карпенко А. В. Многоканальный зенитный ракетный комплекс «Урал» // Невский бастион : журнал. — 1997. — № 1. — С. 25.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мытищинский машиностроительный завод. Гусеничные машина для монтажа боевых средств зенитно-ракетного комплексов «БУК-М1-2», «БУК-М2» (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 12 вересня 2011.