ALFA 40/60 GP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ALFA 40/60 GP
Загальні дані
Виробник: ALFA
Роки виробництва: 1914 — 1921, лише 1 екземпляр
Складання: Італія, ALFA
Клас: перегоновий автомобіль
Дизайнер: Італія Джузеппе Мерозі
Інші позначення : ALFA GP, ALFA Grang Prix
Тип(и) кузова: двомісний відкритий
4,5 л, чотирициліндровий (L4) 16V DOHC
88 к.с. при 2950 об/хв (1914)
102 к.с при 3000 об/хв (1921)
Характеристики
Масово-габаритні
Ширина: 1450 мм
Споряджена маса: 870 кг
На ринку
Наступник: Alfa Romeo P1

ALFA 40/60 GP або ALFA GP (GP — Grand Prix) — перший робочий прототип перегонового автомобіля компанії Alfa Romeo, яка до 1918 року мала назву ALFA. Модель було виготовлено лише в одному примірнику у 1914 році і згодом модернізовано у 1921 році.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Цей робочий прототип було спроектовано італійським інженером Джузеппе Мерозі.

Модель стала першим в історії компанії Alfa Romeo автомобілем, оснащеним двигуном з газорозподільним механізмом системи DOHC. Чотирициліндровий двигун мав по 4 клапани на циліндр із взаємним розташуванням клапанів під прямим кутом та систему подвійного впорскування «twin spark»[1]. Слід зазначити, що переважно усі двигуни Alfa Romeo, оснащені системою DOHC, були спроектовані інженером-конструктором Вітторіо Яно, але перший такий двигун було створено для моделі ALFA GP за авторством Джузеппе Мерозі. Цей вид двигунів був новаторським для того часу, перший зразок з яких у було розроблено і випробувано швейцарським інженером Ернестом Генрі[en] на автомобілях компанії Peugeot всього лиш у 1912—1913 роках.

Що ж до автоперегонів, то у 1914 році модель GP було представлено для участі у Гран-прі Франції у тому ж році, але з невідомих причин дебют автомобіля не відбувся. Початок Першої світової війни призупинив на декілька років подальше доведення конструкції автомобіля[2]. У 1921 році Джузеппе Кампарі взяв участь у Гран-прі Джентльменів у Брешії на модифікованому варіанті моделі «Grand Prix», але він зійшов з дистанції через пробитий радіатор[3].

Двигун «Grand Prix» мав робочий об'єм 4,5 л. (4490 см³) і розвивав потужність 88 к.с. (66 кВт) при 2950 об/хв, а після модернізації у 1921 році 102 к.с. (76 кВт) при 3000 об/хв. Максимальна швидкість цього автомобіля сягала 140—149 км/год (88-93 милі/год).

Дана модель була не одиничним прикладом до 1920-х років, коли віддавалась перевага двигунам типу DOHC. Наприклад, Alfa Romeo 6C також мала систему газорозподілу з двома розподільними валами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fusi, Luigi. Le Alfa di Romeo e Merosi. — Milan : Edizione Dimensione S, 1985.
  2. Maurizio., Tabucchi, (2010). Alfa Romeo : 1910-2010. Vimodrone: G. Nada. с. 24. ISBN 9788879115025. OCLC 930373107.
  3. The Grand Prix from 1914. alfaromeo.com.au. Архів оригіналу за 19 лютого 2007. Процитовано 26 квітня 2007.

Джерела

[ред. | ред. код]
Alfa Romeo Automobiles S.p.A., графік авто 1910-1949 рр.        Наступні ->
Клас 1910-ті 1920-ті 1930-ті 1940-ві
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
4-цил. 12 HP/15 HP/24 HP/15-20 HP/20-30 HP 20/30 HP RM
4-цил. 40/60 HP
6-цил. G1/G2 RL
6-цил. 6C 1500/1750/1900/2300/3000
8-цил. 8C 2300/2600/2900
Перегоновий автомобіль GP P1/P2 A P3 Bi-motore 308 158/159 Alfetta
8C-35 12C