Aloe niebuhriana

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Aloe niebuhriana
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. niebuhriana
Біноміальна назва
Aloe niebuhriana
Lavranos, 1965

Aloe niebuhriana (укр. Алое Нібура[1]) — один з видів роду алое родини Xanthorrhoeaceae, суккулентна рослина.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Ендемік Ємена і Саудівської Аравії.[2]

Етимологія[ред. | ред. код]

Видовий епітет «niebuhriana» даний на честь німецького ботаніка і дослідника арабських країн Карстена Нібура.[3]

Опис[ред. | ред. код]

Це соковита рослина з листям, згрупованими в базальні розетки. Листя широкі, довгі, м'ясисті і зелені, без плям або ліній, але з озброєними колючками полями. Квітки трубчасті оранжево-рожевого кольору, головки яких згруповані щільно на кінці стовбура в розетки.

Систематика[ред. | ред. код]

Рослина була описана Джоном Якобом Лавраносом[es] (англ. John Jacob Lavranos) і опис, опублікований в журналі Journal of South African Botany 31:68 у 1965 році.[4][5]

Охоронні заходи[ред. | ред. код]

Цей вид занесений до Червоної книги зникаючих рослин Ємену[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Aloe niebuhriana. Royal Botanic Gardens, Kew: World Checklist of Selected Plant Families. Процитовано 3 жовтня 2011.
  3. Urs Eggli, Leonard E. Newton: Etymological Dictionary of Succulent Plant Names. Springer, Berlin/Heidelberg 2010, ISBN 978-3-642-05597-3, S. 166.
  4. Aloe niebuhriana en Trópicos. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  5. Aloe niebuhriana en PlantList. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 14 червня 2014.
  6. Red List data of Yemen endangered plants by Abdul Wali Al Khulaidi and Tony Miller (EPA, Sana, 2010) [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.), (араб.)