Borophaginae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Borophaginae
Період існування: олігоценпліоцен
Aelurodon stirtoni
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Псові (Canidae)
Підродина: Borophaginae
Simpson, 1945
Роди

див. текст

Вікісховище: Borophaginae
Підродини псових
 Canidae 

Hesperocyoninae

Borophaginae

Caninae

Borophaginae — вимерла підродина хижих ссавців із родини псових. Borophaginae були ендеміками Північної Америки в період від олігоцену до пліоцену і жили в період приблизно від 36 до 2.5 мільйонів років тому. Скам'янілостей є в достатку на досить великому ареалі. Наразі ідентифіковано 66 видів. Усі борофаги мали зменшений п'ятий палець на задніх лапах, на відміну від сучасних псових, які мають лише чотири[1].

Borophaginae походять з підродини Hesperocyoninae. одним із найдавніших і найпримітивніших борофагів є рід Archaeocyon (вагою < 2 кг), який здебільшого зустрічається у викопних відкладеннях на заході Північної Америки. Незабаром борофагіни розділилися на кілька основних груп. Вони еволюціонували, щоб стати значно більшими, ніж їхні попередники, і заповнили широкий спектр ніш у пізньому кайнозою Північної Америки, від невеликих всеїдних до потужних хижаків розміром з ведмедя, таких як Epicyon[2].

Згідно з аналізом північноамериканських скам'янілостей м'ясоїдних тварин, скорочення борофагінів від різноманітності ≈ 30 видів 15 мільйонів років тому до вимирання було значною мірою викликано конкуренцією з котовими і псовими[3]. Котові вторглися на континент з Євразії ≈ 20 мільйонів років тому і були кращими хижаками з засідки, частково завдяки своїм висувним кігтям[4]. Зміна клімату, яка призвела до заміни північноамериканських лісів пасовищами, також могло бути негативним для борофагів чинником[5], оскільки Borophaginae були порівняно повільніші[6].

Класифікація[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. X. Wang & R. H. Tedford, Dogs: Their Fossil Relatives and Evolutionary History, Columbia University Press, 2008, pp. 33-46, ISBN 978-0-231-13528-3 (англ.)
  2. Wang, Xiaoming; Tedford, Richard; Taylor, Beryl (17 листопада 1999). Phylogenetic systematics of the Borophaginae (Carnivora, Canidae). Bulletin of the American Museum of Natural History. 243.
  3. Silvestro, D.; Antonelli, A.; Salamin, N.; Quental, T. B. (2015). The role of clade competition in the diversification of North American canids. Proceedings of the National Academy of Sciences. 112 (28): 8684—8689. Bibcode:2015PNAS..112.8684S. doi:10.1073/pnas.1502803112. PMC 4507235. PMID 26124128.
  4. Perry, D. (14 серпня 2015). Smarts, stealth and retractable claws: Science confirms cats are better than dogs. OregonLive.com. The Oregonian. Архів оригіналу за 18 серпня 2015. Процитовано 3 вересня 2016.
  5. Figueirido, B.; Martín-Serra, A.; Tseng, Z. J.; Janis, C. M. (18 серпня 2015). Habitat changes and changing predatory habits in North American fossil canids. Nature Communications. 6: 7976. Bibcode:2015NatCo...6.7976F. doi:10.1038/ncomms8976. PMID 26285033.
  6. Martín-Serra, A., Figueirido, B. & Palmqvist, P. In the Pursuit of the Predatory Behavior of Borophagines (Mammalia, Carnivora, Canidae): Inferences from Forelimb Morphology. J Mammal Evol 23, 237–249 (2016)