Cicindela
| Cicindela | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Cicindela campestris | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Cicindela (скакуни) — рід хижих жуків родини Турунові (Carabidae). На відміну від більшості турунів скакуни активні вдень, тримаються на відкритих місцях, швидко бігають по ґрунті, при небезпеці перелітають на коротку відстань. За хижий норов і серпоподібні зазубрені щелепи англійці називають скакунів жуками-тиграми.
Палеарктичні види переважно невеликого розміру, 0,8-1,6 см у довжину, найактивніші при температурі +26-28°C[1].
Личинки скакунів будують вертикальні норки в піщаному ґрунті, в яких чатують здобич — мурашок та іншу дрібноту, що пробігають повз. Витягнута з норки личинка має безпорадний вигляд. М'ясисте тіло в задній частині зі спинними буграми, що несуть загнуті гаки, які допомагають утримуватися і пересуватися в нірці. Плоска голова і переднегрудний щит сильно хітинизовані і забарвлені у металеві тони. Ця частина тіла виставляється на поверхню, закриваючи отвір норки. Як тільки здобич з'являється в межах досяжності, личинка миттєво здійснює випад, згинаючи тіло назад і схоплюючи жертву.
Основними групами хижаків, що поїдають дорослих жуків є птахи, ящірки та хижі мухи родини волочницеві. Стрибуни захищаються від них за допомогою хімічних, морфологічних та поведінкових механізмів. Серед них виділення неприємних для хижаків запахів; захисне забарвлення надкрил, що дозволяє злитися з субстратом; яскраве металічне забарвлення, яке відбиває світло в різні боки та створює ілюзію руху жука в інший бік; помаранчевий колір черевця, який за даними експериментів знижує частоту атак волочницевих мух; швидкі перельоти та збирання до купи, які дезорієнтують хижака.[2]
Види[ред. | ред. код]
Рід належить до двадцятки найбільших за кількістю видів родів твердокрилих[3]. До роду належить від 850[4] до 1000 чи більше видів[3], окремі з яких деякі автори відносять до окремих родів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бригадиренко, В. В. (1997). Скакуны рода Cicindela L.(Coleoptera, Carabidae) Западного Донбасса. Известия Харьковского энтомологического общества, (5, Вып. 1), 89-91.(рос.)
- ↑ Vogler, Alfried P.; Kelley, Katherine C. (1998). Covariation of Defensive Traits in Tiger Beetles (Genus Cicindela): A Phylogenetic Approach Using mtDNA. Evolution. 52 (2): 529. doi:10.2307/2411088. ISSN 0014-3820.(англ.)
- ↑ а б Vogler, Alfried P.; Cardoso, Anabela; Barraclough, Timothy G.; Yang, Ziheng (2005). Exploring Rate Variation Among and Within Sites in a Densely Sampled Tree: Species Level Phylogenetics of North American Tiger Beetles (Genus Cicindela). Systematic Biology. 54 (1): 4—20. doi:10.1080/10635150590906028. ISSN 1076-836X.
- ↑ Cardoso, A.; Vogler, A. P. (2005). DNA taxonomy, phylogeny and Pleistocene diversification of the Cicindela hybrida species group (Coleoptera: Cicindelidae). Molecular Ecology. 14 (11): 3531—3546. doi:10.1111/j.1365-294X.2005.02679.x. ISSN 0962-1083.