Croizetoceros
| Croizetoceros | |
|---|---|
| |
| Череп Croizetoceros ramosus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Оленеві (Cervidae) |
| Триба: | Cervini |
| Рід: | †Croizetoceros Heintz, 1970[1] |
| Типовий вид | |
| †Croizetoceros ramosus Croizet & Jobert, 1828
(як Cervus ramosus) | |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Croizetoceros
| |
Croizetoceros — це вимерлий рід оленів[2], який мешкав на більшій частині Європи, вперше з'явившись на останніх етапах міоцену та жив до раннього плейстоцену.
Таксономія[ред. | ред. код]
Типовий вид, Croizetoceros ramosus спочатку був класифікований як Cervus ramosus, але був виявлений досить відмінним, щоб бути поміщеним у власний рід[3]. Багато підвидів C. ramosus були ідентифіковані по всій Європі, а інший вид, C. proramosus, також був описаний у 1996 році[4].
Опис[ред. | ред. код]
Croizetoceros був видом середнього розміру, подібним за розміром до живої лані. Він мав висоту трохи більше 1 м і важив близько 60 кг[2]. Croizetoceros був одним із перших сучасних оленів. Він мав складні роги, з чотирма або навіть п'ятьма короткими гілками. Вони були довгі та ліроподібні, із зубцями, що відходили по дотичній від центральної гілки[2].
Його зуби відрізнялися високим ступенем зносу, що свідчить про те, що він живився абразивними рослинами[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Croizetoceros. Biolib.
- ↑ а б в Agustí, Jordi; Antón, Mauricio (2010). Mammoths, Sabertooths, and Hominids 65 Million Years of Mammalian Evolution in Europe. New York: Columbia University Press. с. 205. ISBN 9780231516334.
- ↑ Heintz, E. (1970). Les Cervidés villafranchiens de France et d'Espagne. Mémoires du Muséum National d'Histoire Naturelle. 22: 1—303.
- ↑ Dong, W. (1996). Les Cervidae (Artiodactyla) rusciniens (Pliocène) du Languedoc et du Roussillon (France). Bulletin du Muséum National d'Histoire Naturelle. 18 (1): 133—163.
- ↑ Strani, F. (2017). Resource and niche differentiation mechanisms by sympatric Early Pleistocene ungulates: the case study of Coste San Giacomo. Quaternary International. 481: 157. Bibcode:2018QuInt.481..157S. doi:10.1016/j.quaint.2017.08.064. S2CID 90466225.
|