Dacrydium gibbsiae
| Dacrydium gibbsiae | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Подокарпові (Podocarpaceae) |
| Рід: | Dacrydium |
| Вид: | D. gibbsiae
|
| Біноміальна назва | |
| Dacrydium gibbsiae Stapf. 1914
| |
Dacrydium gibbsiae — вид хвойних рослин з роду Dacrydium родини подокарпових.
Видовий епітет вшановує Ліліан Сюзет Гіббс (1870—1925), яка вивчала флору гори Кінабалу[1].
Опис[ред. | ред. код]
Невелике дерево, 2–12 м заввишки. Листки молодих дерев довжиною не менше 12 мм. Дорослих дерев листки лінійні або лінійно-ланцетні, довжиною 5–8 мм, 0.8—1 мм шириною, товщиною 0.2–0.3 мм. Пилкові шишки 20–25 мм в довжину і 4.5–7 мм в діаметрі. Мікроспорофіли ланцетні, 5–6 мм завдовжки, 1.5 мм шириною біля основи. Насіння 1 чи іноді 2 на шишку, яйцеподібне, 4—5 мм завдовжки, яскраве світло-коричневе.
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Країни поширення: Малайзія (Сабах, гора Кінабалу). Трапляється майже виключно в межах національного парку Кінабалу[2]. Співпанує на ультраосновних ґрунтах у гірських мохових лісах в основному від 1500 до 2000, але загалом до 3600 м[1].
Використання[ред. | ред. код]
Даних про використання цього виду немає.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Гора Кінабалу має велику відвідуваність. Потенційні загрози існуванню виду, пов'язані з можливим збільшенням туризму (зокрема пожежні ризики), оцінюються як незначні, оскільки D. gibbsiae росте переважно у вологих місцях. З іншого боку, про його здатність відновлюватися після пожеж відомо мало. Зменшення чисельності виду не виявлено[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Farjon A. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Vol. 2. — P. 348—349. — ISBN 9004177183.
- ↑ а б Dacrydium gibbsiae: інформація на сайті МСОП (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Farjon, A. 2013. Dacrydium gibbsiae. The IUCN [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Gymnosperm Database [Архівовано 5 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Aljos Farjon. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Vol. 1. — P. 348—349. — ISBN 9004177183. (англ.)
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|