Dermacentor andersoni
| Dermacentor andersoni | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця і самець
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Dermacentor andersoni Stiles, 1908 | ||||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Dermacentor andersoni — вид паразитоформих кліщів родини іксодових (Ixodidae). Паразитує на різноманітних ссавцях, уражає також людей. Личинки і німфи нападають на дрібних гризунів.
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений на заході США та південному заході Канади вздовж Скелястих гір.
Опис[ред. | ред. код]
Тіло плоске, грушоподібне, довжиною від 2,0 до 5,3 мм. Після годування тіло збільшується втричі. Забарвлення коричневе або червонувато-коричневе. Самиці мають виразний сріблясто-сірий візерунок на спині тоді як самці плямисті сіро-білі без особливого маркування на щитках.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
За своє життя кліщ живиться кров'ю тричі, на різних стадіях життя — шестинога личинка, восьминога німфа та імаго. Личинки живляться 5-15 днів, спускаються на землю, а через 1-2 тижні розвиваються в німфи. Потім німфи приєднуються або до попереднього господаря, або до іншого господаря, і годуються протягом 3-13 днів, і знову спускаються на землю. Через два тижні вони виростають у дорослих і приєднуються до іншого господаря, де продовжують споживати кров, після чого настає період спарювання. Самиці знову від'єднуються і спускаються на землю, щоб протягом 10–33 днів відкласти яйця, кількість яких може сягати до 7000 шт. Обидві статі гинуть незабаром після розмноження.[1]
Патогенність[ред. | ред. код]
Dermacentor andersoni є переносником збудників колорадського кліщового тифу плямистої гарячки Скелястих гір та туляремії у людини. На людей нападає лише у стадії імаго.[2]
Дермацентрові кліщі можуть також викликати кліщовий параліч шляхом вироблення нейротоксину, який індукує швидко прогресуючий млявий параліч, подібний до синдрому Гієна — Барре. Нейротоксин запобігає пресинаптичному вивільненню ацетилхоліну з нервово-м'язових з'єднань.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dermacentor andersoni. University of California, Davis. Архів оригіналу за 3 червня 2013. Процитовано 19 квітня 2017.
- ↑ Lam, W. (2009). Species Details Dermacentor andersoni. University of Alberta Museums. E.H. Strickland Entomological Museum. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 8 листопада 2020.
|
|
|
Це незавершена стаття з паразитології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
