Dornier Do 12

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dornier Do 12
Призначення: летючий човен
Перший політ: 23 червня 1932
Прийнятий на озброєння: 1934
Період використання: 19341937
На озброєнні у: Люфтваффе Люфтваффе
Розробник: Dornier
Виробник: Веймарська республіка/Третій Рейх Dornier-Metallbauten GmbH
Конструктор: Веймарська республіка Клаудіус Дорньє
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 180 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 210 км/год
Дальність польоту: 600—800 км
Практична стеля: 5100 — 5600 м
Довжина: 9,01 м
Висота: 3,87 м
Розмах крила: 13 м
Площа крила: 28 м²
Порожній: 980 кг
Споряджений: 1400 кг
Двигуни: 1 × 5-циліндровий радіальний поршневий авіаційний двигун Gnome-Rhône Titan 5Ke повітряного охолодження або 1 × перегорнутий V-8 Argus As 10
Тяга (потужність): 221 кВт (296 к.с.) або 168 кВт (225 к.с.)

Dornier Do 12 у Вікісховищі

Дорньє Do 12 «Лібеллі III» (нім. Dornier Do 12 Libelle III) — німецький одномоторний летючий човен, розроблений на початку 1930-х років німецькою авіабудівною компанією Dornier-Metallbauten GmbH.

Схематичне зображення летючого човна Dornier Do 12. Січень 1933

Do 12 був третім у лінійці малих німецьких летючих човнів розробки 1930-х років. Серія розпочалася з Dornier A Libelle I і Dornier A Libelle II, хоча Do 12 був не продовженням, а абсолютно новим літаком.

Літак був амфібією і міг перевозити від трьох до чотирьох пасажирів. Спочатку він оснащувався одним двигуном Argus As 10, а потім — двигуном Gnome-Rhône 5Ke Titan, встановленим над крилом. Він вперше здійснив політ у 1932 році.

Після завершення випробувань єдиний екземпляр човна пройшов сертифікацію та отримав реєстраційний номер D-INEZ. У 1936 році човен передали місіонерському товариству MIVA (нім. Missions-Verkehrs-Arbeitsgemeinschaft). На човні протягом кількох років літав пастор Пауль Шулт, відомий як «летючий священик», а сам човен отримав прізвисько «Das fliegende Kreuz» (укр. літаючий хрест). За сприяння MIVA, 12 листопада 1936 року Do 12 використовувався для буксирування летючого човна-планера DFS Seeadler, який пілотувала німецька льотчиця Ганна Райч.

Варіанти[ред. | ред. код]

Do 12
летючий човен оснащений 5-цилиндровим радіальним двигуном Gnome-Rhône Titan 5Ke
Do 12A
варіант оснащений V-8 двигуном Argus As 10

Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dornier — die Chronik des ältesten deutschen Flugzeugwerks, 3. Auflage, 1996, Aviatic Verlag.
  • Green, William. Warplanes of the Third Reich. New York: Doubleday, 1972. ISBN 0-385-05782-2.