Drosera glanduligera
| Drosera glanduligera | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Drosera glanduligera Lehm., 1844 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
*D. anagallidiflora F.Muell. ex Diels
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Drosera glanduligera — вид квіткових хижих рослин родини росичкові (Droseraceae).
Таксономія[ред. | ред. код]
Вид описаний в 1844 році Йоганном Леманном. Це єдиний вид в підроді Coelophylla, як Ян Шлауер виділив в 1996 році; проте підрід вперше описаний Жюлем Емілем Планчоном в 1848 році.[1]
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений у Тасманії, південно-західній і південно-східній частині Австралії. Вид місцями зустрічається досить часто.[2]
Опис[ред. | ред. код]
Рослина заввишки 2,5-6 см. Цвіте помаранчевими квітами із серпня по листопад.
Біологія[ред. | ред. код]
Це однорічна рослина. Невибаглива до ґрунтових умов. Схожість насіння вимагає низьких температур, тому рослина починає рости взимку. Молоді рослини їдять ногохвосток, в той час як більш великі рослини їдять мух.
Механізм захоплення цього виду унікальний тим, що він поєднує в собі риси як липучки, так і замкнутої пастки. Її листя по краях має додаткові волоски-щупальця, які можуть досягати майже два сантиметри в довжину. Волоски-щупальця лежать на землі, і, коли яка-небудь комаха їх торкнеться, вони спрацьовують, як катапульта, вкидаючи здобич в центр травного листа. Це, по-перше, розширює «мисливську територію» рослини, а по-друге, гарантує, що здобич абсолютно точно не вибереться назовні: потрапивши в гущу клейких волосків, навіть дуже сильна комаха не має ні найменшого шансу звільнитися.
Вражає швидкість, з якою спрацьовує «катапульта»: реакція рослини на дотик комахи займає 75 мс.
У волоска-щупальця, який відправляє здобич за призначенням, в основі є особлива петля, яка і надає йому рухливість, але які саме сили при цьому спрацьовують, вчені поки не знають. Сам волосок, раз зігнувшись, повернутися в початковий стан вже не може. Втім, у росички листя оновлюються раз на кілька днів, так що, пообідавши, рослина незабаром нарощує нові ловчі волоски.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Schlauer, Jan (1996). A dichotomous key to the genus Drosera L. (Droseraceae) (PDF). Carnivorous Plant Newsletter. 25: 67—88. Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2011. Процитовано 13 червня 2016.
- ↑ Brittnacher, J. Growing Drosera glanduligera. [Архівовано 29 січень 2015 у Wayback Machine.] International Carnivorous Plant Society. Retrieved on 29 Jan 2015
- ↑ Scientists discover carnivorous plant using sticky catapulting tentacles. University of Freiburg. Science Network: Western Australia. 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 31 грудень 2012. Процитовано 29 листопада 2012.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |