Durvillaea antarctica
.jpg) Ілюстрація з книги Flora Antarctica
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Durvillaea antarctica (Chamisso) Hariot | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Кочаюйо (Durvillaea antarctica) — вид бурих водоростей родини Durvillaeaceae.
Назва[ред. | ред. код]
У мові кечуа вид називають: cochayuyo (cocha: озеро, та yuyo: бур’ян), та hulte.
Будова[ред. | ред. код]
Шкірястий талом водорості варіюється від зеленого до золото-коричневого. Має унікальну сотову будову, що дозволяє рослині плавати на поверхні води та бути стійким проти ударів хвиль.[1] Ця структура також сприяє широкому розповсюдженню водорості, оскільки відрвані від основи шматки талома можуть відноситися течіями далеко від місця зростання. Основа Durvillaea antarctica дуже міцна і її важко відірвати від субстрату.
Durvillaea antarctica розмножується статевим шляхом, виробляючи яйцеклітини та сперму, які виділяються у воду. Велика особина може виробити 100 мільйонів статевих клітин за дванадцять годин.[2]
Ареал та середовище[ред. | ред. код]
Трапляється на узбережжі Чилі, південній частині Нової Зеландії та на острові Маккуорі.[3]
Практичне використання[ред. | ред. код]
Стебла водорості збирають на узбережжі Чилі та використовують у чилійській кухні. Готують за різними рецептами, включаючи салати та тушковані страви.[4]
У маорі листя Durvillaea antarctica використовуються для виготовлення традиційних мішків pōhā, які використовуються для перенесення та зберігання їжі та прісної води, для перенесення живих молюсків, а також виготовлення одягу та спортивного спорядження.[5]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Талом -
Структура водорості в розрізі -
Структура водорості в розрізі -
Durvillaea antarctica на узбережжі Нової Зеландії
-
Салат з водорості -
Торгівля водорістю
_-_cut-away_and_cross-section_2.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Taonga, New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu. Bull kelp’s honeycombed structure. teara.govt.nz (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Bradstock, M (1989). Between the Tides. New Zealand: David Bateman Limited.
- ↑ Smith, J.M.B. and Bayliss-Smith, T.P. (1998). Kelp-plucking: coastal erosion facilitated by bull-kelp Durvillaea antarctica at subantarctic Macquarie Island, Antarctic Science 10 (4), 431–438. doi:10.1017/S0954102098000522.
- ↑ Fraser, Ceridwen I.; Velásquez, Marcel; Nelson, Wendy A.; Macaya, Erasmo C.; Hay, Cameron H. The Biogeographic Importance of Buoyancy in Macroalgae: A Case Study of the Southern Bull-Kelp Genus Durvillaea (Phaeophyceae), Including Descriptions of Two New Species1. Journal of Phycology (англ.). Т. n/a, № n/a. doi:10.1111/jpy.12939. ISSN 1529-8817. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Taonga, New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu. 4. – Seaweed – Te Ara Encyclopedia of New Zealand. teara.govt.nz (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 18 січня 2020.
|