ESIEE Paris

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ESIEE Paris
48°50′16″ пн. ш. 2°34′59″ сх. д. / 48.83799361113888438° пн. ш. 2.583129166694° сх. д. / 48.83799361113888438; 2.583129166694Координати: 48°50′16″ пн. ш. 2°34′59″ сх. д. / 48.83799361113888438° пн. ш. 2.583129166694° сх. д. / 48.83799361113888438; 2.583129166694
Тип інженерна школаd
заклад аспірантуриd і Grande école
Країна  Франція
Гасло L'école de l'innovation technologique
Засновано 1904
Приналежність ESIEEd, Paris-East Universityd і University of Paris-Estd
Членство у
  • Couperin Consortiumd[1], Conférence des Grandes Écolesd, Conférence des directeurs des écoles françaises d'ingénieursd і Paris Chamber of Commerced
  • Штаб-квартира Нуазі-ле-Гран[2]
    Адреса Boulevard Blaise-Pascald
    Сайт esiee.fr
    Мапа
    CMNS: ESIEE Paris у Вікісховищі

    ESIEE Paris це велика інженерна школа, розташована в Марн-ла-Валле[3]. Школа була створена в 1904 році під назвою École Breguet[4].

    Паризький ESIEE пропонує своїм студентам загальну інженерну підготовку з метою дати їм змогу проектувати, виробляти та контролювати складні промислові системи, дотримуючись суворих економічних обмежень і стикаючись з міжнародним середовищем. З цією метою школа забезпечує поглиблену науково-технічну підготовку, яка часто оновлюється, щоб не відставати від передових технологій, і доповнюється її асоціацією з викладанням мов, загальної культури, економіки та гуманітарних наук[5].

    Історія[ред. | ред. код]

    Школа Бреге[ред. | ред. код]

    Школа Бреге, розташована на вулиці Фальг’єр у Парижі, була заснована в 1904 р.[6] за ініціативою трьох викладачів: Чарльза Шнайдера, Аманса Фальг’єра та Маріуса Форгерона.[7] Він має бути еквівалентом національних шкіл мистецтв і ремесел для механіків у викладанні електрики.

    Школою спочатку керував Маріус Форгерон, засновник. Його син Жак змінив його до переходу на посаду Торгово-промислової палати в 1968 році.[6]

    Знамениті випускники[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    1. http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. Un « MIT » français à l'est de Paris. Архів оригіналу за 28 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2021.
    4. Esiee Paris. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
    5. Champs-sur-Marne : après-midi portes ouvertes à l’Esiee Paris samedi. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
    6. а б Grelon, André (1988). Les origines et le développement des écoles d’électricité Breguet, Charliat, Sudria et Violet avant la seconde guerre mondiale. Bulletin d'histoire de l'électricité. Т. 11, № 1. с. 121—143. doi:10.3406/helec.1988.1058. ISSN 0758-7171. Процитовано 16 серпня 2022.
    7. Riveline, Claude (2014). Vivons-nous une nouvelle renaissance ?. Le journal de l'école de Paris du management. Т. 107, № 3. с. 7. doi:10.3917/jepam.107.0007. ISSN 1253-2711. Процитовано 16 серпня 2022.

    Посилання[ред. | ред. код]