Fraxinus caroliniana
| Fraxinus caroliniana | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Маслинові (Oleaceae) |
| Підтриба: | Fraxininae |
| Рід: | Ясен (Fraxinus) |
| Секція: | Fraxinus sect. Melioides |
| Вид: | F. caroliniana
|
| Біноміальна назва | |
| Fraxinus caroliniana Mill., 1768
| |
| |
Fraxinus caroliniana — вид квіткових рослин з родини маслинових (Oleaceae).
Опис[ред. | ред. код]
_(9152309982).jpg)
Це дерево середнього розміру, зазвичай виростає до 9 м, іноді до 18 м і більше. Часто розвивається кілька стовбурів. Листки перисті супротивні, 18–30 завдовжки, листочків 5–7, від яйцеподібної до довгастої форми, великопилчасті чи цілісні, 7–15 × 5–7 см. Плід — самара. Як і інші види в Melioides Fraxinus caroliniana є дводомним видом, із чоловічими та жіночими квітками на різних особинах[1][2].
Поширення[ред. | ред. код]
Зростає в Північній Америці: Куба, США (Вірджинія, Техас, Південна Кароліна, Північна Кароліна, Міссісіпі, Луїзіана, Джорджія, Флорида, Арканзас, Алабама)[1][3].
Зустрічається в заболочених місцях, болотах, низинах і берегах річок на південному сході США та в двох провінціях на Кубі. Іноді він повністю занурений під воду. Насіння їдять водоплавні птахи, які також використовують дерево для ночівлі[1].
Використання[ред. | ред. код]
Деревина легка і слабка, тому не використовується в комерційних цілях. Іноді деревину можна використовувати як паливо чи целюлозу. Вид зрідка використовується в садівництві[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Westwood, M.; Oldfield, S.; Jerome, D.; Romero-Severson, J. (2017). Fraxinus caroliniana. The IUCN. Процитовано 22.09.2022. (англ.)
- ↑ Wallander, Eva (2008). Systematics of Fraxinus (Oleaceae) and evolution of dioecy. Plant Systematics and Evolution. 273 (1–2): 25—49. doi:10.1007/s00606-008-0005-3. S2CID 24152294.
- ↑ Fraxinus caroliniana. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 22.09.2022. (англ.)
|