Galictis cuja

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Galictis cuja

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Куницеві (Mustelidae)
Підродина: Мустелові (Mustelinae)
Рід: Galictis
Вид: G. cuja
Galictis cuja
(Molina, 1782)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Galictis cuja
EOL: 328037
ITIS: 621935
МСОП: 41639
NCBI: 470561
Fossilworks: 232910

Galictis cuja (Гризон малий) — хижий ссавець родини Мустелових (Mustelidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Країни поширення: Аргентина, Болівія, Бразилія, Чилі, Парагвай, Перу. Може бути також поширений у відкритих місцепроживаннях, в екстремально посушливому Чако, в середовищі з великим рослинним покривом, поблизу відкритої води, у листяних і вічнозелених лісах, саванах і гірських районах до 4200 м. Цей вид також може бути знайдений в сільськогосподарських районах в пампасах.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Морфометрія. Голова і тіло довжиною 280—508 мм, хвіст завдовжки 120—193 мм, а вага 1.0—2.5 кг.

Опис. Обличчя чорне. Боки і низ, в тому числі ноги, різко контрастують з кольором спини. Колір спини жовто-сірий або коричневий. Біла смуга простягається на лобі і з боків шиї, виокремлюючи чорне лице.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Поживою і малі й середніх хребетні тварини, включаючи гризунів, зайцеподібних, птахів, жаб, ящірок і змій, яйця.

Джерела

[ред. | ред. код]