HMS Gloucester (1654)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HMS Gloucester
Історія
Велика Британія Велика Британія
Назва: HMS Gloucester
Будівник: Graves, Limehouse
Закладений: Грудень 1652
Спуск на воду: Березень 1654
Прийнятий: 1654
Потоплений: 1682
Основні характеристики
Тип: Корабель третього рангу класу Speaker
Водотоннажність: 755 т
Довжина: 35,7 м
Ширина: 10,6 м
Осадка: 4,4 м
Двигуни: вітрила
Озброєння: 50 гармат (60 з 1677 року)

HMS Gloucester — 50-гарматне судно третього рангу класу Speaker. Спершу побудоване для флоту Англійської республіки в 1650-х роках і прийняте Королівським флотом після Реставрації монархії у 1660 році. Корабель брав участь у багатьох битвах під час англо-іспанської війни (1654–60), а також Другої та Третьої англо-голландських воєн.

Gloucester зазнав аварії в 1682 році на піщаній косі біля Норфолка, перевозячи герцога Йоркського (майбутнього Якова II). Затонулий корабель виявлений в 2007 році, хоча про відкриття оприлюднено лише в 2022 році, затримка була зроблена для того, щоб забезпечити охоронюване дослідження місця, яке знаходиться в міжнародних водах.

Опис[ред. | ред. код]

Корабель мав довжину по палубі 35,7 метрів, ширину 10,6 м та осадку 4,1 м. Водотоннажність судна становила 75511⁄94 корабельних тонн.[1] Спочатку вміщав 50 гармат, у 1667 році він мав 57 гармат (19 півгармат, 4 кулеврини та 34 півкульверини). У 1677 році число було збільшено до 60 гармат. Екіпаж корабля складався з 210—340 офіцерів і рядового складу.[2]

Будівництво[ред. | ред. код]

Gloucester був першим кораблем названим на честь портового міста Глостер.[3] Корабель було замовлено в грудні 1652 року. Судно побудоване в Лаймгаусі в Східному Лондоні під керівництвом майстра-корабельника Метью Грейвса і було спущене на воду в березні 1653 року. Вартість будівництва — £ 5473.[2]

Служба[ред. | ред. код]

Битви, в яких брав участь HMS Gloucester:[4]

Аварія[ред. | ред. код]

Затонулий Gloucester біля Ярмута, 6 травня 1682 р., автор Монамі Свейн

У 1682 році судну було доручено перевезти Джеймса Стюарта, герцога Йоркського (майбутнього короля Якова II) з Портсмута до Единбурга. Метою поїздки було дозволити герцогу вести справи в парламенті Шотландії та забрати свою вагітну дружину Марію Моденську з Шотландії, щоб вона могла народити дитину в Англії.[5] Приблизно о 05:30 6 травня 1682 року Глостер натрапив на піщану мілину біля Грейт-Ярмута, Норфолк. Під час сильного східного шторму судно вдарялося до дна, аж поки кермо не зламалося, і корабель не отримав пробоїну.[6]

Герцог Йоркський і Джон Черчилль (майбутній герцог Мальборо) врятувалися в човні. Стверджується, що герцог Йоркський чекав до останньої хвилини, щоб евакуюватися, оскільки спочатку він не вірив, що корабель буде втрачено. Згідно з етикетом, ніхто не міг залишити корабель, поки на борту був член королівської сім'ї, тому непоступливість Джеймса затримала початок евакуації. Човнам супроводжуючих кораблів вдалося врятувати частину екіпажу, але приблизно від 120 до 250 моряків та пасажирів загинули. Серед жертв були Роберт Кер, 3-й граф Роксбург, Доно О'Браєн, лорд Ібракен і сер Джон Гоуп з Гопетуна.[6]

Після цього герцог заперечив будь-яку відповідальність за загибель людей, натомість звинувативши капітана корабля Джеймса Айреса.[7] Пізніше герцога звинуватили в тому, що він «особливо піклувався про свій сейф, своїх собак і своїх священиків, тоді як Джордж Легге з оголеним мечем не пускав інших пасажирів».[8]

Відкриття затонулого судна[ред. | ред. код]

Корабельна аварія в міжнародних водах за 45 км від берега, був відкритий дайверами в 2007 році. Вони знайшли гармату Королівського флоту, глечик Белларміна та чайну ложку Деніела Бартона, датовану 1674 роком, що виключило можливість того, що це HMS Kent, єдиний інший корабель Королівського флоту того періоду, який зазнав аварії в цьому районі. Також була знайдена пляшка вишуканого бордового вина з емблемою Sun Tavern. Оскільки власник таверни «Sun Tavern» також відповідав за забезпечення військово-морського флоту, це ще більше припускало, що корабель належав Королівського флоту.[9] У червні 2022 року на прес-конференції для оприлюднення знахідки корабля Клер Джовітт з Університету Східної Англії сказала, що «це можна назвати єдиним найважливішим історичним морським відкриттям з моменту підйому „Мері Роуз“ у 1982 році». Ідентичність затонулого корабля була додатково підтверджена, коликорабельний дзвін із написом «1681», рік його відливання, був знайдений разом із пляшкою вина з печаткою сімейного герба Легге, одним із пасажирів якого був Джордж Легге.[10][11] Серед інших знайдених предметів — «одяг, взуття, навігаційне обладнання, особисті речі та невідкриті пляшки вина». Були знайдені деякі кістки тварин, але жодних останків людини.[5][12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Lavery, p. 159.
  2. ↑ а б Winfield, p. 408.
  3. ↑ Colledge, p. 143.
  4. ↑ HMS Gloucester Royal Navy. 5 листопада 2014. Процитовано 10 червня 2022.
  5. ↑ а б Shipwreck The Gloucester hailed most important since Mary Rose. BBC News. 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  6. ↑ а б Hyde Rochester, Laurence (17 лютого 2018). The Correspondence of Henry Hyde, earl of Clarendon and of his brother Laurence Hyde, Earl of Rochester. с. Narrative From Sir John Berry, Knight, Late Commander of His Majesty's Ship Gloucester. ISBN 978-1377780337.
  7. ↑ Duke of York's shipwreck found 'full of wine' off Norfolk 325 years later. Metro (British newspaper) (metro.co.uk). Процитовано 10 червня 2022.
  8. ↑ Heritage Gateway - Results. www.heritagegateway.org.uk. Процитовано 10 червня 2022.
  9. ↑ Pickford, Nigel, Samuel Pepys and the Strange Wrecking of the Gloucester, The History Press, 2021,pp235-240
  10. ↑ Hui, Sylvia, Wreck of 17th-century royal warship found off UK coast, Associated Press (AP), June 10, 2022 — images include the bell
  11. ↑ Royal Shipwreck from 1682 Identified by Ship’s Bell. Bells.org. Bells.org. Процитовано 23 серпня 2022.
  12. ↑ Thomas, Tobi (10 червня 2022). Wreck of Royal Navy warship sunk in 1682 identified off Norfolk coast. The Guardian (англ.). Процитовано 10 червня 2022.

Список літератури[ред. | ред. код]

  • Lavery, Brian (2003) The Ship of the Line — Volume 1: The Development of the Battlefleet 1650—1850. Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-252-8
  • Winfield, Rif (2009) British Warships in the Age of Sail 1603—1714: Design, Construction, Careers and Fates. Barnsley, UK: Seaforth Publishing. ISBN 978-1-84832-040-6
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=HMS_Gloucester_(1654)&oldid=41354386